|
|
|
ВПЛИВ МОНОПОЛІЗАЦІЇЇ РИНКОВИХ СТРУКТУР НА СТАН СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
| |
| 25.11.2014 21:41 |
|
Автор: Бондар Н.І., Матвейчук О.В., Ординська Е.А., Буковинський державний фінансово-економічний університет
|
|
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;] |
Сьогодні у вітчизняній економіці спостерігається значна концентрація галузей, які ще не вважаються монопольними, але вже займають значну частку ринку, що викликано тенденціями, які стали помітними на світовому фінансовому ринку, породжуючи нові сфери конкуренції і суперництво на національних ринках. Через наявність недосконалої нормативно-правової бази та розсіяного контролю за діяльністю фірм, потрібне зважене регулювання з боку держави за процесами економічної концентрації для запобігання монополізації ринку та підтримання здорової конкуренції.
Основи аналізу здійснення діяльності монополій та конкуренції були висвітленні у працях з економічної теорії таких вчених: А. Курно, А. Маршалла, А. Сміта, М. Тугана-Барановського, Дж. Хікса. Багато праць українських учених присвячено дослідженню питання монополізації національної економіки та безпосередньо ринкам, де структурні передумови конкуренції повністю відсутні, а саме В. Базилевича, В. Кононенка, Н. Малахової, Г. Филюкa, В. Черняка та інших. Серед сучасних науковців, які розглядають проблему співіснування монополій та конкуренції можна виділити О.О. Гаманкову, А.В. Павленко та інших.
Метою даної роботи є виділення особливостей монополізації національної економіки на прикладі галузі страхових послуг, що дасть можливість поетапно зрозуміти процес утворення проміжних типів ринків, які займають вільний економічний простір між монополіями та конкуренцією.
Монопольний ринок – це тип ринку, якому притаманні такі особливості: єдиний продавець на ринку, виробництво специфічного товару, який немає товарів-замінників, чистий монополіст самостійно встановлює ціну на свій товар, існують суттєві перепони входу в галузь, єдиним чинником, що впливає на рішення чистого монополіста є попит споживачів. Метою монополіста є не мінімізація витрат, а максимізація прибутку [3]. Монопольним вважається становище суб’єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35%, а також становище кожного з кількох суб’єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови: якщо сукупна частка не більше, ніж трьох суб’єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50%; сукупна частка не більше ніж п’яти суб’єктів господарювання перевищує 70% [1].
Монополістична діяльність існує у двох формах: зловживання господарюючим суб’єктом домінуючим становищем на ринку та злагодженими діями, спрямованими на обмеження конкуренції. Монополія проникає у всі фази виробництва – безпосередньо у виробництво, обмін, розподіл і споживання. Сфера обігу монополізується першою і це стало фундаментом для виникнення картелів і синдикатів. Складніші форми монополістичних об'єднань з'являються тоді, коли процес монополізації поширюється і на сферу безпосереднього виробництва. П. Самуельсон назвав монополію «економічним злом» через те, що саме вони придушують рушій економічного прогресу – конкуренцію [3].
Існують дві думки щодо причин виникнення монополістичних тенденцій: державна та закономірна. Перша теорія стверджує, що держава сама створює монополії та змушує до цього підприємців, також своєю бездіяльністю дозволяє їм зайняти монопольне становище на ринку. Що ж до іншої точки зору , за нею монополістичні утворення є закономірними.
На сьогоднішній день вітчизняна економіка України вирізняється досить низькою конкурентоспроможністю, що є наслідком нераціонального використання наявних цінних ресурсів, особливо людсько-культурного і науково-технічного потенціалів. Згідно зі звітом Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність за 2013-2014 рр. наша країна отримала 84-те місце з показником 4,05 бала з 7 можливих. Провідна п’ятірка України щодо місткості конкурентоспроможних галузей у національному рейтингу сьогодні складається із Києва, Харківської, Одеської, Донецької й Дніпропетровської областей. Наприкінці в українському рейтингу йдуть Чернігівська, Тернопільська, Житомирська, Херсонська й Кіровоградська області (у неї 99-е місце в світовому рейтингу) [5]. Україна показала повільніше економічне зростання, ніж сусідні країни, зумовлене слабким регуляторним середовищем, слабким доступом до фінансування та низьким рівнем конкуренції, а також неефективним управлінням, непослідовним лідерством та впливом приватних інтересів на державу.
На початку 2013 року Антимонопольний комітет провів наукові дослідження відповідно до яких з’ясувалося, що суб’єктами господарювання на ринку чистої конкуренції було реалізовано 45,7% від загального обсягу товарів та послуг, на ринку монополістичної конкуренції – 16,9%, на олігопольному ринку – 29,9%, а на ринках чистої монополії – 7,5% продукції [2]. Отже, це свідчить про перевагу операцій, здійснених на ринках чистої конкуренції над олігопольним та монопольним, що у свою чергу є показником існування сприятливого економічного середовища для конкурентної боротьби.
Олігархія – це ще один із факторів, що стимулюють утворення монополістичних ринків. Олігархи замість того, щоб спрямувати свої доходи у національне багатство, перерозподіляють його, замість того, щоб створювати нові активи, намагаються отримати максимальний прибуток з придбаних підприємств, часто нехтуючи їх модернізацією. Натомість усі отримані надприбутки спрямовують на здобуття контролю над іншими об’єктами.
На сучасному етапі функціонування економіки України співіснують такі основні види ринків як монополія та конкуренція, діяльність яких сприяє становленню змішаних економічних систем, що займають рівноважне становище між тими галузями, що стимулюють їх утворення. Поява монополій є несприятливим явищем для споживачів, на відміну від олігополій, що забезпечують вигідніше пропонування для суспільства за рахунок нижчих цін і тому є дуже поширеною формою ринків. Яскравим прикладом цього є ринок страхових послуг.
Національний ринок страхових послуг є неконкурентним, адже він характеризується певною закритістю з огляду на можливість нової фірми увійти на ринок і розпочати на ньому свою активну діяльність. Варто проаналізувати кількість та види страхових компаній на українському ринку для визначення найбільших фірм,які є близькими до монополізації галузі. В Україні зареєстровано більше 400 страхових компаній, але працюючих в класичному розумінні не так багато. Адже виділяють два види страхових компаній СК «life» , що здійснюють страхування життя та СК «non-life» – страхування інших видів діяльності. Згідно даних Національної комісії регулювання ринків фінансових послуг України, на 1 січня 2014 року в Україні здійснювали свою діяльність 345 ризикових страхових компаній, а на 1 січня 2013 року – 352 учасники. Загальна кількість страхових компаній на 1.01.2014 становила 407, а станом на 01.01.2013 – 414. В загальному кількість компаній СК "life" за проаналізовані 2 роки була сталою – 62 компанії. Частина валових премій по відношенню до ВВП склала 2% . Середній рівень страхових виплат склав 16,2% [6]. Порівняно з минулим роком, у якому весь страховий ринок України перебував у стані застою і концентрації фінансових потоків у корупційних схемах провладних структур, цей рік характеризується більш успішною діяльністю та збільшенням рівня ліквідності страховиків з іноземним капіталом та інвестиціями, що насамперед зумовлено витісненням з ринку страхових послуг нерентабельних та неспроможних до конкуренції компаній.
За останні роки у фінансовій системі України значно зросла частка іноземних інвестицій безпосередньо у сферу страхових послуг, яка є одним із секторів економіки, які найбільш приваблюють як вітчизняних так й іноземних інвесторів. На сьогоднішній день на страховому ринку України діють такі дочірні компанії, які належать всесвітньо відомим страховикам: «Українська страхова група» і «Княжа», які входять в австрійську Vienna Insurance Group; «АХА Страхування», що входить у французьку АХА, і «Allianz Україна», яка належить німецькому Allianz. За проектом «Рейтинг надійності страховиків» журналу «Forbes Ukraine» у трійці лідерів знаходяться саме ці страхові компанії з іноземним капіталом, які входять у міжнародні фінансові групи [7]. Частка зазначених 3-х топ-компаній на страховому ринку України становить менше 10%, в той час як у Європі найбільший страховик може зібрати 30-40% усіх премій. Монополізація страхової галузі більш характерна для страхування життя (СК «life») хоча ця сфера займає досить малу частку на ринку страхових послуг, та для неї є характерною концентрація однією компанією монопольної частки ринку. Серед найбільших страховиків життя в Україні виділяють «АЛІКО Україна», який є одним із лідерів та має найбільшу частку страхування життя, яка становить близько 30% [6].
Страхові фірми застосовують методи неекономічної конкурентної боротьби, заборонені законодавством України, а саме: спотворення чи приховування інформації, встановлення великої кількості винятків при укладанні договорів страхування; введення споживачів страхових послуг в оману; навмисне поширення неправдивих відомостей; неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці. Наша країна не має спеціального антимонопольного законодавства у сфері страхування, що б могло запобігати повсякденним проявам недобросовісної конкуренції [4].
Задля покращення становища ринку страхових послуг в Україні потрібно: внести зміни до здійснення державної політики у сфері страхових послуг, тобто створити нову нормативно-правову базу, яка б активізувала та ввела обов'язкові види страхування для всіх видів господарської діяльності та забезпечувала б кримінальну відповідальність за монополістичні змови та картелі. Варто покращити співробітництво страхувальників з банками. Необхідністю постає створення єдиного реєстру страхових компаній, який би регулював та вів облік страхових виплат, їх своєчасність і правильність. Також становище ринку страхових послуг покращить створення держаних інформаційних центрів, які надаватимуть консультації для клієнтів, задля забезпечення їх достатніми знаннями при виборі страхової компанії.
Отже, проблема монополізації ринків в Україні залишається досить актуальною. Не виключенням став ринок страхових послуг, який активно монополізується в сфері страхування життя. Дуже багато підприємств-монополістів не задовольняють потреб та інтересів суспільства необхідними благами за рівнями цін вигідними для споживачів, а не для самих монополістів, що негативно впливає на розвиток економіки в цілому. Тому потрібно проводити ефективні державні заходи, щодо регулювання діяльності монополістичних підприємств в тому числі страхових компаній, необхідно проводити антимонопольну політику для збереження і розвитку конкурентних ринків.
Список використаних джерел:
1. The Global Competitiveness Report 2013-2014 [Електронний ресурс]/ Klaus Schwab, Xavier Sala-i-Martin// World Economic Forum. – 2013. – Режим доступу: http://reports.weforum.org/the-global-competitiveness-report-2013-2014.
2. Гаманкова О.О. Інформаційні вади дослідження ступеня монополізації ринку страхових послуг України/ О.О. Гаманкова// Ринок цінних паперів України. – 2009. – №5-6. – С. 69-74.
3. Звіт Антимонопольного комітету за 2013 рік: затверджено Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 14.03.2014 № 131-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.amc.gov.ua/amku/doccatalog/document.
4. Павленко А.В. Монополістичні структури в системі ринкових відносин/ А. В. Павленко// Економіка та держава. – 2011. – №7. – С. 64-66.
5. Підсумки діяльності страхових компаній за 2013 рік за даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/SK/sk_%202013.pdf
6. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11.01.2001 № 2210-III// Урядовий кур’єр. – 2001. – №50. – С. 20-48.
7. Рейтинг надійності страховиків [Електронний ресурс]/ М. Ормоцадзе, Є. Шпитко, О. Бутенко// Forbes Україна. – 2014. . – Режим доступу: http://forbes.ua/ua/business/1377663-rejting-nadijnosti-strahovikiv
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter