|
|
|
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
| |
| 21.11.2014 18:14 |
|
Автор: Матвієнко-Біляєва Галина Леонідівна, кандидат економічних наук, доцент, Харківський національний економічний Університет імені Семена Кузнеця; Криштова Наталія Євгенівна, студентка магістратури, Харківський національний економічний Університет імені Семена Кузнеця
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво;] |
Збереження і підвищення конкурентоспроможності та ефективності діяльності промислових підприємств, впровадження інновацій в усі сфери їх діяльності, а також створення і просування екологічно безпечних і високоякісних продуктів в сучасних умовах впливу глобалізаційних процесів на економіку України вимагають пошуку методів захисту вітчизняного товаровиробника [5]. Стійку конкурентоспроможність набуває країна, яка має конкурентоспроможні суб'єкти підприємницької діяльності, ефективно функціонують і розвиваються в інтенсивно мінливих зовнішнього середовища. Тому питання збереження конкурентоспроможності вітчизняних промислових підприємств не втрачають своєї актуальності і в даний час вимагають пошуку нових підходів і аспектів її вивчення.
У розвитку економіки кожної держави особлива роль відводиться машинобудуванню як основи підвищення технічного рівня виробництва в усіх галузях і найважливішого експортного потенціалу країни. Крім того, основні проблеми переходу до ринкових відносин більш чітко проявилися на машинобудівних підприємствах, що і стало обґрунтуванням для розгляду конкурентоспроможності підприємств даної галузі.
Галузь машинобудування в Україні представлена металургійним, гірничошахтним, підйомно-транспортним, енергетичним, судно-, авіа-, і автомобілебудуванням, виробництвом машин і механізмів для хімічної і нафтохімічної, легкої та харчової промисловості, сільськогосподарським, будівельно-дорожнім машинобудуванням та виробництвом машин для комунального господарства, виробництвом верстатів і інструментів та машин і обладнання для збройних сил [4].
Проблема випуску конкурентної продукції на внутрішньому ринку і продаж її за кордон неможлива без забезпечення відповідної якості і мінімальних витрат на виробництво. На даному етапі це питання є дуже актуальним і детальне його дослідження допоможе знайти цю залежність конкурентоспроможності від якості.
Поняття конкурентоспроможності підприємства включає в себе великий комплекс економічних характеристик, що визначають положення підприємства на галузевому ринку. Цей комплекс може включати характеристики товару, які визначаються сферою виробництва, а також фактори, що формують в цілому економічні умови виробництва і збуту товарів підприємства [2].
Проблема якості, непроста у всі часи, і особливо гостро вона стоїть зараз. Українські підприємства стикаються з великими труднощами, скороченням виробництва, багато заводів зупиняються, колективи не отримують зарплату. І за нинішньої ситуації в Україні проблема якості не тільки важлива, але й повинна бути вирішена спільними зусиллями держави, керівників колективів підприємств, учених, конструкторів, інженерів, робітників, а особливо економістів. Стандартизація розцінюється державою, як засіб управління державою і підвищення конкурентоспроможності продукції, так сказати ефективний важіль впливу на виробників, які забезпечують виконання вимог безпеки, захист прав споживачів [7].
Конкурентоспроможність українських підприємств на динамічному світовому ринку на даний момент є ключовою проблемою входження підприємства в світове економічне співтовариство. На світовому ринку продукція більшості українських виробників може бути реалізована тільки в рамках демпінгових або нелегальних угод. На світовому ринку конкурентоспроможними визнано менше 1% української продукції і послуг. У той же час, економіка України на 70% залежить від експорту. Однак товарна номенклатура товарів, що реалізуються на зовнішньому ринку, як і раніше складається з товарів сировинної групи і напівфабрикатів: металопродукції, мінеральних продуктів та продукції хімічної галузі, які, загалом, складають 65% українського експорту [8].
В умовах того, що Україна майже повністю залежить від зовнішніх енергетичних ресурсів, а енергоємність вищенаведеної продукції в країні найвища по Європі, неможливо говорити про конкурентоспроможність або прибутковості українського виробництва та експортних операцій. Крім того, застаріла виробнича база більшості підприємств України не дозволяє їм виробляти продукцію, якістю і рівнем витрат відповідати світовим стандартам [1].
На жаль, доводиться констатувати, що, незважаючи на окремі значні успіхи в таких галузях, як авіакосмічна, виробництво енергетичного устаткування, важке і транспортне машинобудування та деяких інших, стан машинобудівного комплексу у цілому не відповідає сучасним вимогам як вітчизняної економіки, так і світової. Насамперед, в Україні відсутній ряд високотехнологічних галузей, що визначають експортні позиції машинобудування: ІТ-індустрія, виробництво складної медичної техніки, багатьох приладів для наукових досліджень і сучасних легкових автомобілів. За якістю та технологічними рішеннями вироби радіоелектроніки, побутові прилади, сільськогосподарські та шляхобудівні машини, а також ціла низка інших товарів значно програють зарубіжним аналогам . У цій галузі у широких масштабах продовжують використовуватися характерні для радянської економіки затратні технології, що веде до зростання ресурсомісткості її продукції та перешкоджає скороченню затрат виробництва та випуску інноваційної продукції в інших галузях економіки [6].
В даний час економіка України переживає кризу, вихід з якого можливий тільки через якість. Безліч країн у світі пройшли цей шлях і підтвердили це положення, відродивши свою економіку. Якість стало показником високої ефективності праці в суспільстві, джерелом національного багатства і, що особливо важливо, фактором виходу з соціальної та економічної криз.
Для забезпечення необхідної якості в різних сферах життя України необхідно перейти до нової системи, гармонійно поєднувати використання механізмів ринкової конкуренції, цільових інвестицій, вдосконалення форм організації виробництва, стандартизації, сертифікації.
В даний час в Україні у багатьох підприємств, що працюють на внутрішній ринок, відсутня потреба в забезпеченні конкурентоспроможності власної продукції, що пов'язано з відсутністю економічної конкуренції. З цього випливає, що витрати на якість таких підприємств набагато нижче необхідних, що і є основною причиною низької якості продукції українських виробників.
Список використаних джерел:
1. Купріна Н.М. Напрями збереження конкурентоспроможності підприємств в сучасних умовах / Купріна Н.М. // Економіка промісловості: Науковий журнал. - Одеса: ОНАХТ, 2011. - 3 (11). - С. 17.
2. Романко О.П. Чинники формування конкурентоспроможності машинобудівного підприємства // Актуальні проблеми економіки. – 2013. – №3. – С. 113–125
3. Лишиленко В.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: навч. посібник / В.І. Лишиленко. – К.: Центр навчальної літератури, 2011. – 325 с.
4. Літвінов Є.І. Здобуття конкурентних переваг у глобальній економіці // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі. – 2013 . - №4. – С.120-128.
5. Сопільник Л.І., Колодійчук А.В. Управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємства на сучасному етапі розвитку економіки України. //Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 19.10 – С.222- 227.
6. Гарачук Ю.О. Підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок управління конкурентоспроможністю // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – №2 (80). – с.60-65
7. Статистичний щорічник України за 2013 рік / Ред. Осауленко О.Г. – К.:ДП Інформаційно-аналітичний центр, 2013. - 552 с.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter