|
|
|
МОДЕЛІ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ
|
03.10.2014 00:38 |
Автор: Комар Наталія Григорівна, аспірантка кафедри корпоративних фінансів і контролінгу, ДВНЗ “Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана”
|
[Секція 5. Банківська справа. Фінанси, грошовий обіг та кредит;] |
Процес реструктуризації для кожного підприємства є індивідуальним, адже включає в себе велику кількість дій, які є різними для кожного окремого випадку. Реструктуризація представлена різними видами, формами, методами, моделями, що, в свою чергу, поглиблює необхідність враховувати особливості підприємств і обирати ті механізми стабілізації, які б забезпечили ефективне її проведення. Окремі аспекти реструктуризації досліджувалися у працях багатьох науковців: Бабій І.В., Білик М.Д., Водовозов Є.Н., Гриценко Л.Л., Голіков В.І, Іваниця О.Б., Ісаєва О.В., Карпунь І., Крисько Ж.Л., Леміш К.М., Лігоненко Л.О., Марценюк О.В., Поддєрьогін А.М., Руда О.В., Смиковчук Т.В., Терещенко О.О., Чернявська Є.І., Шапіро В.Д. та багато інших. Дослідження наукових праць виявило, що автори розглядають реструктуризацію та її особливості по-різному, що дає поштовх для подальших наукових досліджень і узагальнень у цьому напрямку. Для того, щоб провести реструктуризацію підприємства потрібно чітко знати потреби даного підприємства, тобто необхідно визначити напрям реструктуризації, розробити та застосувати відповідну модель, яка б дала змогу досягти бажаних в подальшому результатів. В сучасній світовій практиці накопичений значний досвід реструктуризації підприємств, в результаті чого було сформовано узагальнені світові моделі реструктуризації — вартісна, портфельна, ділової досконалості, прагматична. Останніми роками вчені вдосконалювали вже існуючі організаційно-економічні механізми реструктуризації підприємства, пропонуючи нові моделі. Серед останніх можна виділити: модель узгодження інтересів учасників реструктуризації, комплексна динамічна модель управління процесом реструктуризації, базова модель реструктуризації, дворівнева модель, модель стратегічної і функціональної реструктуризації, модель «Скорочення затрат», прагматична модель реструктуризації, реструктуризаційна модель «Пентагона» МакКінзі, «Запобігання банкрутству», «Реструктуризація в умовах кризи», «Техніко-технологічного переозброєння виробництва», «Адаптація до ринку», «Адаптація корпоративної культури», «Координація структурних параметрів» організаційно-функціональна модель, модель структурної перебудови системи підприємства, організаційно-господарська комплексна модель та інші. Експерти вважають, що серед існуючих моделей вартісна модель реструктуризації є найбільш обґрунтованою. Однак у повному варіанті вона може використовуватись в умовах розвиненого ринку, якого немає в Україні. Найпоширенішою і найефективнішою моделлю в Україні та інших постсоціалістичних країнах, з точки зору науковців, є прагматична модель [1], тому що спирається, передусім, на досвід експертів і вищого керівництва підприємства у здійсненні програм удосконалення виробничо-господарських процесів. Кожна з існуючих моделей реструктуризації включає в себе структурований перелік напрямів діяльності щодо дій, які необхідно провести по відношенню до підприємства для покращення його діяльності. У більшості моделей цей перелік схожий за змістом, але може різнитися за суттю, яка розкривається автором за певним пунктом. Підбираючи модель реструктуризації потрібно враховувати загальне економічне середовище, специфіку галузі, конкретну ситуацію, яка склалася на підприємстві. Модель реструктуризації не є лінійним алгоритмом перетворення, а пропонує варіанти дій, не визначаючи жорстку послідовність, конкретний набір заходів і їх тимчасові рамки, і дозволяє виокремити будь-який напрям діяльності як пріоритетний залежно від потреб підприємства та провести реструктуризацію в будь-які зручні і доцільні для підприємства терміни [3]. Також досить результативним може бути використання окремих етапів різних перерахованих моделей, якщо вони будуть більш ефективними для підприємства [2]. Отже, у кожного підприємства є право вибору тієї моделі реструктуризації, яка йому найбільш прийнятна.
Список використаних джерел: 1. Андрієвська Є.В. Обґрунтування механізму реструктуризації машинобудівного підприємства/Є.В Андрієвська//Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. - 2012.-№3(55).- С. 55-67. 2. Бабій І. В. Методи і моделі реструктуризації і стабілізації діяльності підприємств/І.В. Бабій//Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 6(108). - С. 84-90. 3. Евтушенко Е. В. Основы стратегической реструктуризации предприятия / Е. В. Евтушенко. - М.: Перспектива, 2003. - 265 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|