|
|
|
ПРОБЛЕМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ В СИСТЕМІ РЕГІОНАЛЬНОГО МАРКЕТИНГУ
| |
| 02.10.2014 21:26 |
|
Автор: Тесля Дмитро Вадимович, аспірант Інституту регіональних досліджень НАН України, викладач Львівського державного коледжу харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій
|
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
Сучасний етап розвитку України характеризується формуванням регіональної економіки, яка зумовлює вивчення та дослідження регіональних проблем та перспектив регіону, тобто його ринкового потенціалу. Розвиток внутрішніх регіональних ринків та потенціалу регіону залежить від функціонування та збалансованості регіонального маркетингу, який в свою чергу позиціонується двома складовими – попитом та пропозицією.
Попит внутрішнього регіонального ринку розглядають, як здатність ринку поглинути товари. До пропозицій внутрішнього регіонально ринку відносять здатність регіональних підприємств виготовляти товари або послуги, які будуть поглинуті споживачами. Попит і пропозиція на регіональному рівні змінюється в залежності від регіону – традиції, культура споживання та вік населення в кожному регіоні є неоднорідними.
Важливу роль у формуванні торговельної пропозиції на регіональному ринку відіграє виробничий потенціал, який характеризується наявністю основних засобів, трудового потенціалу і ресурсного потенціалу регіону [1].
Проблеми оновлення та експлуатації застарілих основних засобів є актуальною для більшості регіонів України. Оновлення виробництва за допомогою модернізації та інноваційних процесів, збільшення інвестиційної привабливості регіону є актуальними завданнями в економічній політиці держави у сфері регіонального розвитку, оскільки невирішеність даних завдань призводить до технологічного відставання від розвинених країн та регіонів, тому що на обладнанні, яке є фізично та морально зношене неможливо виготовляти продукцію, яка буде конкурентоспроможною як у ціновому діапазоні, так і в якісних характеристиках у регіональному ринку, що в подальшому призводить до виведення капіталів з регіонів, імпортозалежності регіону, скорочення робочих місць і як наслідок збільшення безробіття у регіоні. Збільшення інвестицій та залучення нових капіталів на регіональному рівні зумовлює створення нових джерел фінансування та впровадження нових виробництв і технологій або їх модернізація, що є запорукою виготовлення нової продукції. [2].
Говорячи про регіональний маркетинг слід акцентувати увагу на проблемах розвитку трудового потенціалу регіону. Трудовий потенціал регіону представляє собою граничну можливість праці працездатного населення регіону. Він складається з декількох факторів. факторами трудового потенціалу регіону є економічний, організаційний, соціальний і демографічний. Дані характеристики є не однорідними в межах диференціації регіонів, тому рівень зайнятості населення відрізняється в залежності від регіону [3]. Державна політика трудового потенціалу повинна акцентувати увагу на окремий розвиток регіону, створюючи нові робочі місця в залежності від особливостей розвитку галузей регіону. Також до державної політики необхідно віднести і удосконалення регіональних вищих учбових закладів як необхідність підвищувати освіту та інтелектуально-професійні навички спеціалістів в залежності від регіону, особливо це стосується професій, яких є недостатньо на регіональному рівні і яких вимагає ринок праці регіону. Стержнем розвитку та підвищення ефективності трудового потенціалу регіону становить його інтелектуальний ресурс, оскільки саме від останнього залежить впровадження нових виробів (послуг), впровадження інноваційних виробництв, обслуговування новітніх систем виробництва
До ресурсного потенціалу регіону відносяться кліматичні умови, у якому розміщений регіон, природні ресурсів, які знаходяться на території регіону, а також історія регіону. Від кліматичних умов регіону залежить сфера виробництва та надання послуг регіону, а також споживчі властивості населення регіону, тобто його попит. До природних ресурсів можна віднести геологічне розташування регіону і його залежність, щодо створення виробництва у регіону, а також послуги, які можуть надаватися, в т.ч. готельні господарства, лікувальні підприємства та інші. Інструментом найвищого рівня використання ресурсного потенціалу регіону є держана економічна політика регіонів, яка повинна враховувати фактори розміщення регіону, його історичні факти, кліматичні та географічні характеристики регіону.
Отже, виробничий потенціал регіону формується за допомогою трьох показників – використання основних засобів, трудового потенціалу регіону а також ресурсного потенціалу регіону. Державна економічна політика регіону зобов’язана враховувати фактори модернізації виробничого потенціалу регіону як сукупність підсистем, що її становлять. Модернізація виробництва, раціональне використання ресурсних потенціалів, а також розвиток трудового потенціалу – відноситься до першочергових завдань регіональної політики держави, оскільки нарощення виробничого потенціалу регіону призводить до збільшення пропозицій на внутрішньому регіональному рівні, а отже і збільшення капіталовкладень в регіон, зумовлює розвиток інвестиційної привабливості регіону.
Список використаних джерел:
1. Тесля Д.В., Шульц С.Л. Ринковий потенціал регіону: сутність і його складові / Тесля Д.В., Шульц С.Л. // Регіональна економіка. – 2014. - № 2 С.27-37
2. Тарасова Н.В. Стан основних засобів і тенденції відтворювальних процесів у промисловості України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/11005/07-Tarasova.pdf
3. Норкіна Т.П. Проблеми управління трудовим потенціалом регіону [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://donnasa.edu.ua/publish_house/journals/esgh/2010-3/04_norkina_skarbun_tarhanova.pdf
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter