|
|
|
ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОДОЛАННЯ БІДНОСТІ В УКРАЇНІ
| |
| 02.10.2014 00:57 |
|
Автор: Маслик Роксоляна Орестівна, аспірантка, Львівська державна фінансова академія
|
|
[Секція 5. Банківська справа. Фінанси, грошовий обіг та кредит;] |
Сьогодні бідність є і залишається однією із найглобальніших соціально-економічних проблем України. Це явище є зумовлене, в першу чергу, економічною кризою, яка спостерігалась на початку 1990-х рр., і появою значного майнового розшарування, а також незбалансованістю основних показників економічного зростання у ХХІ ст. Тому рівень добробуту людей знизився, якщо порівнювати із тим, який був раніше. Вагоме значення у вирішенні цих проблем мають фінансові важелі. За допомогою цих елементів можна забезпечити необхідний рівень благ на мінімальному рівні, який був б доступний кожній людині, й скоротити економічну нерівність у суспільстві, що є вагомим чинником за для мінімізації проблеми явища «бідності» в Україні. Тому актуальним, на сьогоднішній час, є проведення ґрунтовних досліджень вдосконалення інструментів фінансового забезпечення подолання бідності.
Перший фундаментальний закон про бідність був прийнятий в Англії королевою Єлизаветою у 1601 р. Згідно із ним кожний, хто не міг заробити достатньо коштів для існування внаслідок незалежних від нього причин, мав право на отримання допомоги від суспільства. При цьому закон забороняв надавати допомогу тим нужденним, родичі яких могли їх забезпечувати [1, с. 67].
У площині соціально-економічних явищ феномен бідності асоціюється із неспроможністю внаслідок нестачі коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в конкретний період часу [2].
З фінансової сторони, бідність - це низький рівень номінальних і реальних доходів, що робить неможливим забезпечити кожного громадянина необхідними життєвими благами. Вирішення цієї проблеми у фінансовому аспекті полягає у забезпеченні державою зростання доходів, особливо реальних, що дозволить забезпечити платоспроможність, а отже, придбання необхідних благ.
У своєму дослідженні Білоус І.І. обгрунтовує визначення фінансового забезпечення подолання бідності, як сукупність фінансових ресурсів, форм та інструментів їхнього використання для радикального зменшення цього явища. Бідність залежить від рівня розвитку економіки і механізму перерозподілу фінансових ресурсів між особами. Вплив рівня розвитку економіки на бідність виявляється у низькому рівні оплати праці, високому рівні безробіття, неконкурентності цін, низькій якості та недоступності соціальних послуг [3, с. 8].
У 2013 році загальні доходи населення країни збільшилися на 5,3%. Привертає нашу увагу темпи росту заробітної плати, як частки доходу (41,4% загальної суми), становить 104,0% проти росту соціальних виплат – 106,0%. Тобто заробітна плата не виконує своєї стимулюючої до праці ролі, а значна доля соціальних допомог (37,6% загальної суми доходів) у структурі доходів населення стимулює патерналістські настрої у пересічного населення [4].
Також слід зазначити, що сам по собі рівень заробітної плати не страхує громадян від бідності. Динаміка середньомісячної заробітної плати в Україні у 2014 році, у тому числі в перерахунку на курс основних валют на кінець місяця надана в таблиці 1. Аналіз наведених даних свідчить про значне падіння величини заробітної плати у валюті попри її зростання у гривнях. Опосередковано це свідчить про погіршення матеріального стану пересічного українця, оскільки експортні товари стають дорожче при їх великій частці у роздрібній торгівлі.
Таблиця 1. Динаміка середньомісячної заробітної плати в Україні у 2014 році
Складено автором на основі [5].
Проблеми функціонування механізму соціального страхування не дають змоги повною мірою використати цей інструмент у подоланні бідності в Україні. Незважаючи на загальнообов’язковий характер соціального страхування, в нашій державі ним охоплено лише близько 70% осіб працездатного віку. Перешкодами для активізації соціального страхування на зменшення бідності в країні є функціонування масштабного неформального сектору економіки і, пов’язана з цим, неофіційна зайнятість. Внаслідок цього значна частка працюючих осіб позбавлена соціального захисту у системі соціаль¬ного страхування, що, з одного боку, робить не захищеними їхні ризики від бідності, а з іншого – посилює соціальне навантаження на бюджет.
В умовах недостатньо оплачуваної роботи та неспроможності започаткувати власну підприємницьку діяльність велика кількість людей вирішує проблему матеріального забезпечення через трудову еміграцію. Позитивний вплив цього явища полягає у тому, що особа, яка не мала постійного місця роботи в Україні, одержує джерело доходів, що є більшим ніж межа бідності. Однак з огляду на те, що більша частина українських громадян працює за кордоном нелегально, на них не поширюються соціальні гарантії тих країн. Також, тривале перебування на роботі за кордоном призводить до виникнення таких соціальних труднощів, як розрив сімейних відносин, неналежного виховання дітей. Основним соціальним недоліком трудової міграції в Україні є її нелегальність. Тобто, за офіційними даними українці працюють за кордоном на усних домовленостях, що в свою чергу потім впливає на нарахування їм пенсій в Україні. Це загрожує їм при досягненні пенсійного віку не отримати пенсійних виплат.
Вирішення проблеми бідності в Україні потребує розробки системи комплексних науково-обгрунтованих заходів, які повинні враховувати профіль, специфіку та особливості формування та поширення бідності, причини її виникнення. Існує багато завдань, які необхідно вирішити, основними з них є: визначити масштабність та причини бідності; підвищення та удосконалення оплати праці за для боротьби з бідність працюючого населення; підвищення рівня зайнятості населення та розвиток ринку праці; удосконалення адресної соціальної допомоги та соціальних послуг; стимулювання економічного зростання на базовому рівні як головної передумови зростання доходів населення та подолання бідності. Для подолання бідності кожне суспільство повинно розробляти спеціальну власну стратегію, яка враховувала б притаманні йому причини, масштаби та тривалість існування бідності відповідно до тих груп населення, котрі формують загальну сукупність бідних та нужденних у країні.
Список використаних джерел:
1. Сіленко А.В. Генезис і сутність американської держави загального добробуту // Людина і політика. – 2002. - №2. – С. 65-68.
2. Указ Президента України «Про стратегію подолання бідності» №637/2001 від 15.08.2001р.
3. Білоус І.І. Фінансове забезпечення подолання бідності в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / І.І. Білоус; Тернопілький національний економічний університет. Тернопіль, 2010. – 23с.
4. Моніторинг ситуації у соціальній сфері в Україні за квітень 2014 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cpsr.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=392:-2014-&catid=17:2010-06-10-20-44-31&Itemid=24
5. Офіційний веб-сайт Національного Банку України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter