|
|
|
ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В АВІАЦІЙНУ ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ
| |
| 02.10.2014 00:18 |
|
Автор: Савченко Ганна Сергіївна, студентка Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
|
|
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;] |
Інновації, нововведення,інноваційна діяльність та інноваційна політика – це нові категорії, що з’явилися в економічному розвитку України на етапі формування ринкових відносин. Здійснення економічних цілей суспільства з інноваційним типом розвитку, в основі якого закладений безперервний і цілеспрямований процес пошуку, підготовки та реалізації нововведень, які дають змогу підвищити ефективність роботи суспільного виробництва та кардинально змінити способи його розвитку. Невід’ємною частиною інноваційного розвитку є венчурні інвестиції.
Діяльність фондів венчурного інвестування є порівняно новою для українського інвестиційного бізнесу і стало можливим після прийняття Закону України "Про ІСІ". Саме ж венчурне інвестування є різновидом прямих інвестицій, а венчурні фонди, що є джерелом для венчурного капіталу, у класичному розумінні фінансуються з пенсійних і страхових фондів. По суті - це залучення капіталу на декілька років (зазвичай 4-6 років) в компанії, що мають шанси швидкого росту.
Літакобудівна сфера на світовому ринку – це галузь, яка спроможна приносити Україні прибутки. Україна може розробити та презентувати світові конкурентоздатні та високоякісні проекти. Тому потенціал галузі складають не лише авіаційні заводи та авіакомпанії, а й наявність професіоналів та високорозвиненої наукової бази для галузі. Задіяти їх і максимально використати – мета яка допоможе підняти не лише галузь, а й численні дослідницькі установи, фундаментальну науку. Потенціалом можна вважати і налагоджену кооперацію з партнерами в інших країнах.
Не дивлячись на складну економічну ситуацію, підприємствами, що входять до сфери Державіаслужби, розроблено багато інвестиційних проектів, які передбачають залучення коштів не тільки українських ,але й іноземних інвесторів на розвиток інноваційних проектів в галузі.
Інноваційний розвиток провідних національних економічних систем має своїм підґрунтям впровадження нових технологій. Загальновизнаним фактором є зв’язок між технологіями та науковими дослідженнями.
Головним завданням сучасного літакобудування є полегшення конструкції літального апарату та покращення міцності термічно стійких матеріалів для літаків, ракет, космічних станцій і дослідницьких супутників.
На основі цих запитів, провідні вчені та дослідники як нашої країни так і зарубіжних науково-дослідницьких інститутів розробили досить багато проектів щодо покращення конструкцій літаків та ракет, а й також як зробити умови находження людини на висоті більш комфортними. Серед таких проектів є: нанопокриття, яке захищає літак від обледеніння (перше застосування на практиці властивостей водовідштовхувальних речовин, як сверхгідрофобне покриття); покращення радіолокаційних характеристик для військових літаків ( це питання є досить актуальним в даний час для нашої країни) за допомоги нанесення багатофункціональних нанорозмірних покриттів і органосилікатних складів товщиною 3-10 нм на вироби з силікатного і органічного скла; тауніт та «космічний ліфт» (міст або канат, протягнутий з поверхні Землі на орбіту) та багато інших.
В цілому застосування нанотехнологій в авіації та космосі дають широкий ряд можливостей для прориву в науці. Багато наукових розробок вже давно застосовуються в цих областях і приносять відмінні результати. Але залишається ряд завдань, реалізація яких на даному етапі стикається з безліччю проблем.
Однією з таких проблем є низький рівень інвестицій в основний капітал підприємств авіаційного транспорту із-за відсутності економічних та правових гарантій захисту інтересів інвестора.
Негативні тенденції в сфері авіації значною мірою і наслідком криз в економіці нашої країни, а саме підвищення тарифів та собівартості перевезень, нецільове та неефективне використання авіаційними підприємствами основних матеріальних фондів та недостатня ефективність державного регулювання.
Для подолання зазначених негативних явищ необхідно вирішити наступне:
- знизити податок на авіаційні перевезення на внутрішніх повітряних лініях ;
- зберегти в державній власності найважливіші підприємства та об'єкти, які мають стратегічне значення і забезпечують безпеку функціонування цивільної авіації;
- створити умови, для ефективної інвестиційної діяльності.
- визначити необхідні заходи з боку держави.
- переглянути подовження пільгового податку на сферу літакобудування (згідно до статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", до 1 січня 2016 року суб'єкти літакобудування звільняються від сплати земельного податку).
Державна підтримка літакобудування залишається непослідовною та безсистемною. Більшість з передбачених Законом України "Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні" заходів державної підтримки були відмінені іншими законодавчими актами. За таких умов не могло бути досягнуто головної мети - створення сприятливих умов для ефективного використання виробничого, науково-технічного потенціалу вітчизняного літакобудування.
Таким чином, головною особливістю інвестиційної політики України стосовно підприємств авіаційної галузі є також створення середовища для розширення позабюджетних джерел фінансування капітальних вкладень, залучення вітчизняних, а також іноземних інвестицій. Ці процеси повинні базуватися на подальшому вдосконаленні нормативно-законодавчої бази і державної підтримки інвестиційних проектів.
Список використаних джерел:
1. Буглак О.В. Забезпечення інвестиційної привабливості авіапідприємств: [Текст] Автореферат -К.: 2008.-20 с-укр.
2. Дяченко Т.О. Особливості залучення інвестицій у авіаційну галузь України.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter