|
|
|
ПРОЦЕСНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
|
02.10.2014 00:05 |
Автор: Ломака Анна Сергіївна, аспірант, Сумський державний університет; Скляр Ірина Дмитрівна, кандидат економічних наук, Сумський державний університет
|
[Секція 5. Банківська справа. Фінанси, грошовий обіг та кредит;] |
Сьогодні вітчизняні підприємства змушені постійно перебувати у пошуку шляхів удосконалення своєї діяльності, які дозволили б забезпечити їх ефективний розвиток у довгостроковій перспективі. Швидкі темпи зміни зовнішнього середовища, високий рівень конкуренції, вимоги до зниження ресурсо- та енергоємності виробництва – це одні з тих багатьох факторів, які зумовлюють посилення ролі фінансового планування в життєдіяльності підприємств, адже фінансові плани як складові стратегії розвитку підприємства та механізми їх ефективної реалізації виступають важливою передумовою збалансованого фінансового розвитку суб’єктів господарювання. Сучасні умови господарювання висувають якісно нові вимоги до обґрунтування планових фінансових рішень, форм і видів фінансових планів, а сам процес фінансового планування зазнає суттєвих змін у контексті розвитку сучасних концепцій управління. Актуальним на сьогодні є перехід від функціональної (системно-диференційованої) до процесної (системно-інтегрованої) структури управління, що ставить на меті зниження вартості кінцевого результату та підвищення його споживчої цінності для максимального задоволення споживачів [1]. Саме процесний підхід спрямовує підприємство на постійне вдосконалення діяльності, забезпечення якості продукції та послуг і сприяє підвищенню його конкурентоздатності. Запровадження даного підходу вимагає переорієнтації всіх підсистем управління, у тому числі фінансового планування, на мислення «процесами». Фінансове планування, що будується на засадах процесного підходу, забезпечує досягнення стратегічних фінансових цілей шляхом керування саме процесами, що вимагає їх ідентифікації, моделювання та формування фінансових показників їх стану [2]. Під системою фінансового планування на основі процесно-орієнтованого підходу розуміють сукупність взаємопов’язаних елементів, які забезпечують процес розроблення та реалізації фінансових планів, адекватних потребам розвитку підприємства на основі прогнозування та пошуку шляхів підвищення фінансової ефективності його бізнес-процесів [3, с. 266]. Основні переваги процесного підходу полягають в наступному [3, 4]: 1) швидка реакція на зміни, що відбуваються як в середині підприємства, так і у зовнішньому середовищі; 2) зв’язок стратегічного рівня планування з операційним рівнем, оскільки процесно-орієнтований підхід до планування діяльності підприємства спрямований на досягнення його стратегічних цілей; 3) забезпечення чіткої фактично обґрунтованої картини на період планування, оскільки бюджети складаються на підставі вивіреної моделі; 4) обґрунтованість усіх витрат, знання реальної структури витрат за кожним видом продукції, послугою, категорією клієнтів, можливість відстежити використання ресурсів підприємства; 5) можливість призначати відповідальних осіб за ключовими показниками ефективності з розподілом областей відповідальності за бізнес-процесами; 6) можливість оцінити результати реструктуризації бізнес-процесів, аутсорсингу, впровадження нових технологій на операційному і стратегічному рівнях; 7) єдине інформаційно-аналітичне середовище, в якому усі працюють з однією базою даних, що виключає протиріччя в даних, які поступають з різних підрозділів; 8) гнучка адаптація моделей виробництва до змін на підприємстві тощо. Таким чином, процесний підхід дозволяє керівництву підприємства організувати його діяльність так, щоб вона була гнучкою, спрямованою на постійне поліпшення якості кінцевого продукту, зниження його вартості і задоволення клієнта. Проте, на сучасному етапі в процесі реалізації даного підходу менеджмент може зіштовхнутися з наступними проблемами: відсутність методичних розробок щодо переходу до процесного підходу; відсутність внутрішніх стандартів на опис і регламентацію бізнес-процесів; відсутність методик застосування інструментів моделювання; складність вибору ефективних методик та інструментів вдосконалення бізнес-процесів; слабкий зв’язок між стратегічним і операційним рівнями планування; відсутність політики індивідуальної відповідальності керівників за результати та ін. Отже, впровадження вітчизняними підприємствами процесного підходу – це досить непросте і тривале завдання. Проте, керівництво має розуміти, що запровадження даного підходу дасть змогу отримати інструмент, за допомогою якого підприємство зможе більш ефективно впливати на результативність своєї діяльності, що є особливо актуальним для вітчизняних суб’єктів господарювання в сучасних умовах.
Список використаних джерел: 1. Безгін К. С. Порівняльний аналіз процесного та функціонального підходів до управління підприємством / К. С. Безгін, І. В. Гришина // Вісник економічної науки України. – 2009. – № 2. – С. 3-7. 2. Ситник Г. Класифікація бізнес-процесів підприємства торгівлі на основі процесного підходу / Г. Ситник // Економіка. – Вересень-жовтень 2012. – № 5 (119). – С. 54-61. 3. Ситник Г. В. Концепція фінансового планування на підприємстві на основі провесно-орієнтованого підходу / Г. В. Ситник // Бізнес-Інформ. – 2013. – № 3. – С. 262-270. 4. Череп А. В. Методологія впровадження процесно-орієнтованого підходу до планування діяльності промислових підприємств: монографія / А. В. Череп, О. А. Лисенко. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012. – 277 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|