|
|
|
ОСНОВНІ ВЕКТОРИ РЕФОРМУВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
| |
| 18.09.2014 23:33 |
|
Автор: Бакаїм Наталія Ярославівна, аспірантка Львівського національного університету ім. Івана Франка
|
|
[Секція 5. Банківська справа. Фінанси, грошовий обіг та кредит;] |
Жодна країна, що прагне стабільного економічного розвитку не досягла цього інакше ніж шляхом реформ. Інколи вони носять поступальний характер, а часом потрібний радикальний підхід до змін. Українська економіка, в тому числі банківський сектор є «територією», що потребує радикальних підходів. Поступові, поодинокі заходи, намагання економістів, фінансистів змінити ситуацію в країні натрапляють на складні чиновницькі схеми, що зводять спроби здійснення реформ, які конче необхідні, нанівець.
Банківська система України внаслідок непродуманої політики НБУ, уряду, соціальної і економічної нестабільності переживає складний період. Необхідність структурних змін неминуча.
Вихідним моментом у реформуванні залишається виконання вимоги до банків щодо підвищення розміру регулятивного капіталу[1]:
•з 120 млн.грн. до рівня 500 млн.грн. до кінця 2014 року;
•до 750 млн.грн. до кінця 2018 року.
Разом з цим планується проведення стрес-тестування банків кожні два роки. Це неодмінно ж призведе до скорочення, злиття банків і матиме як позитивні так і негативні наслідки. Серед позитивних – стабільність функціонування банківської системи. Серед негативних – зменшення конкуренції і монополізація ринку.
Приведення розмірурегулятивного капіталу до вищезазначених розмірів є простим критерієм для формування стабільної банківської системи, проте, на нашу думку, і поверхневим водночас, адже його необхідно розглядати в комплексі з оцінкою повноцінності виконання банками своїх основних функцій, серед яких:
- залучення депозитів;
- надання кредитів;
- якість відображення реального фінансового стану у звітності.
Важливим чинником дестабілізації банківської системи став стихійний відтік депозитів, який з початку 2014 року станом на 4 червня склав близько 86 млрдгрн, або 19,2%[2].
Наявність функціонування довгострокової ресурсної бази для банків може забезпечити заборона на законодавчому рівні дострокового розірвання депозитних угод.
Цікавою в цьому питанні є практика Заходу. В Австрії, наприклад, дострокове вилучення вкладу розглядається як кредит. За нього має бути сплачено 1% від достроково вилученої суми за кожний місяць, який залишився до строку закриття депозиту. У Великобританії взагалі немає такого поняття, як терміновий внесок, проте закони визначають можливість дострокового зняття депозитів, включаючи штрафи за дострокове розірвання договору [3].
Серед позитивних сторін впровадження заборони – суттєве зниження ризиків раптової втрати ліквідності банками, серед негативу – низька довіра клієнтів, фінансова неграмотність, нерозуміння дії даного положення, його необхідності.
Наступним моментом у механізмі реформування є повернення довіри до національної валюти і сприяння дедоларизації вкладів, що при аномальних стрибках курсу долара неможливе. Очевидно, що на даний час вартість гривні щодо долара і євро через ситуацію на Сході країни, політичну напругу, економічну нестабільність суттєво занижена.
В той же час, НБУ планує збільшити суми і частки депозитів у гривні до 80% [4],хоча механізм реалізації цих положень досі незрозумілий
Важливим кроком у реформуванні банківської системи має стати зменшення відсоткових ставок за депозитами і кредитами. НБУ в цьому напрямку планує затвердження відсотків на такому рівні [4]:
- депозити (на рівні 3-4%);
- кредити (на рівні 7-8%).
Україна є однією країною з небагатьох, де ставки за депозитами сягають 20%-25%. На основі ставок за депозитами можна простежити тенденцію відсоткових ставок кредитних продуктів. Адже, зазвичай, при великих відсотках на депозит, ставки за кредитами теж високі. Проте, високі ставки по депозитах – є лише яскравим свідченням нестачі пасивів для здійснення своєї діяльності, низьку платоспроможність і потребують негайного втручання основного регулятора банківської системи.
Для порівняння, у США, Німеччині, Франції ставки по депозитах складають 0,5%, а по кредитах до 11-15% [5]. Спостерігається значна різниця між відсотками на депозит і під кредит.
Крім цього, необхідно посилення як зовнішнього так і внутрішнього контролю над кредитними операціями. Необхідні вищі вимоги до позичальника, побудова нових якісно інших підходів до формування взаємовідносин з клієнтами. Банкам також доцільно відмовитися від стимулювання нераціональної економічної поведінки. Адже, якщо банк видає кредити на речі, які клієнту не по кишені, то в результаті постраждає і сам банк.
Щоб реалізувати реформи у кредитній і депозитній політиці банків необхідно на глобальному рівні:
- знизити ризик країни;
- знаходження надійного і дешевого джерела формування пасивів;
- підвищення суверенного рейтингу.
Стабільність і розвиток банківської системи залежить від розвитку реального сектору економіки.
Отже, необхідно розвивати кредитування за такими напрямками:
- інвестиційне кредитування;
- кредитування малого і середнього бізнесу;
- іпотечне кредитування.
Цей комплекс заходів, в свою чергу, потребує консенсусу інших органів державної влади на яких НБУ не має впливу.
Завершальною повинна стати реформа самої структури НБУ, а саме залучення під контроль НБУ[4]:
1. до кінця 2014:
- кредитні спілки;
- кредитні бюро;
- ломбарди.
2. до кінця 2015 - страхові компанії.
3. до кінця 2016 - ринок цінних паперів
В такій ситуації теж можна виділити позитивні і негативні моменти. Серед негативних відсутність диференціації контролю, перехресного контролю.
Без сумніву, зміни в банківській системі потрібні. Комплекс вищезазначених реформ несе в собі як переваги, так і загрози. Завдання НБУ в даному випадку зменшити загрози і провести роз’яснювальну політику щодо можливості отримання потенційних переваг від здійснення запропонованих реформ для усіх суб’єктів банківської діяльності на мікро- і макрорівнях.
Список використаних джерел:
1. ТОП-10 реформ банківської системи до 2020 року [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://bankografo.com/reformi-bankivskoyi-sistemi-ochima-kliyentiv.html
2. Відтік депозитів фізичних осіб в Україні з початку 2014 року склав 86 млрд грн. [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://news.finance.ua
3. Депозити знову хочуть «заморозити» [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://vsim.ua/Groshi/depoziti-znovu-hochut-zamoroziti-156459.html
4. НБУ скоротить третину персоналу, підвищить вимоги до капіталу, і створить мегарегулятор[Електронний ресурс] - Режим доступу:http://news.finance.ua
5. ТОП-10 ставок за депозитами в світі [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://groshi-v-kredit.org.ua/top-10-stavok-za-depozytamy-v-sviti.html.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter