|
|
|
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ БАЛОВОЇ ОЦІНКИ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ
|
11.06.2014 19:09 |
Автор: Мовсісян Христина Олегівна, студентка, Чернівецький торгівельно-економічний інститут; Клевчук Олег Георгович, асистент, Чернівецький торгівельно-економічний інститут
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво;] |
У сучасних умовах ринку для забезпечення конкурентоспроможності підприємство повинно завжди підтримувати якість власної продукції, яка з швидкими темпами науково-технічного прогресу повинна від нього не відставати. В умовах розвитку міжнародної торгівлі і споріднених їй видів діяльності, усіх окремих підприємств та галузей економіки на зовнішньому і внутрішньому ринках повністю залежить від того, наскільки їх продукція або послуги відповідають стандартам якості. Тому ми вважаєм, що проблема забезпечення і підвищення якості продукції хлібобулочних виробів актуальна для всіх країн і підприємств. [1] Для визначення органолептичних показників хлібобулочних виробів найчастіше застосовують 5-ти балову шкалу оцінювання, з урахуванням коефіцієнта вагомості, яку розробили відповідно вимог стандарту ГОСТ 27842-88 «Хлеб из пшеничной муки. Технические условия» та ДСТУ-П 4583:2006 «Хлеб из ржаной и смеси ржаной и пшеничной муки». Балова шкала оцінки якості хліба містить наступні показники: зовнішній вигляд, консистенція, смак та запах. Найвища оцінка за показник – 5 балів, найменша – 1 бал. Розроблено також коефіцієнти вагомості: 0,4 відведено смаковим показникам, 0,3 – запах, 0,2 – зовнішній вигляд і 0,1 консистенція (табл. 1). [2]
Таблиця 1 Шкала органолептичної оцінки якості хліба
Близькою до п'ятибальної шкали і легко в неї перетворюваною є шестибальна шкала, в якій п'ять з шести ступенів призначені для оцінки прийнятного продукту, а один – для характеристики продукту, не придатного до вживання в їжу людини. Цей ступінь виражено нулем. Десяти- і одинадцятибальні шкали застосовуються не дуже часто, бо вони мають ряд недоліків. Так, в десятибальній шкалі для оцінки якості харчових продуктів, аналітична оцінка в балах поєднується з оцінкою по перевагах. Робота з вказаною шкалою ускладнена тим, що в ній об'єднані такі, два важливих показника, як "смак" і "запах". Для балової оцінки хлібобулочних виобів розроблені і двадцяти-, і тридцятибальні шкали. У більшості випадків при їх використанні загальна кількість, яка визначається органолептичним аналізом, розраховують як суму оцінюваних окремо показників (смак, запах, консистенція, зовнішній вигляд). Кожен показник в цих шкалах аналізується за 3-6 рівням якості та оцінюється не більше, ніж десятьма балами, що в підсумку дозволяє звести двадцяти-і тридцятибальні шкали до простіших. Зустрічаються шкали і з кількістю балів від 30 до 100. Недоліком таких шкал зазвичай є відсутність опису кожного бала шкали. Кожному з показників присвоюють певну максимальну кількість балів так, щоб у сумі виходило 100. Потім встановлюється розмір знижок з кожної приватної (за окремими показниками) бальної оцінки для передбачених стандартом товарних сортів. Асортимент хлібобулочних виробів постійно оновлюється. Разом з тим оновлюються методи оцінки якості товарів. Проте впродовж довгих років балова оцінка якості залишається на незмінному, високому рівні використання. Даний метод оцінки якості є швидким та доступним його легко використовувати при прийнятті товарів та просто для особистої перевірки товару який ми хочимо придбати.[4]
Список використаних джерел: 1. Літун С. В. Шляхи підвищення якості продукції на підприємстві торгівлі. Збірник студентських наукових праць. Ст. 308. 2. Радькова В. Є. Дослідження ринку та удосконалення споживчих властивостей хліба. Збірник студентських наукових праць. Ст. 99-100. 3. Електронне джерело. http://ukrbukva.net/print:page,1,15287-Sistemy-ball-noiy-ocenki-kachestva-pishevyh-produktov.html.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|