|
|
|
ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОНЯТТЯ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
| |
| 11.06.2014 17:24 |
|
Автор: Ковальова Ксенія Ігорівна, магістрант кафедри «Економіка та управління», Донбаський державний технічний університет, м. Алчевськ
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво;] |
Дослідженню поняття виробничий потенціал як досить складної функціонуючої системи, властивої промисловим підприємствам, в економічній літературі присвячено велика кількість робіт. Вивченням цього терміну займалися Є. Ю. Єрегін, Л. Д. Ревуцький, Т. Б. Бердникова, М. К. Старовойтов, П. А. Фомін, А. Е. Воронкова, В. П. Пономарьов. [2, 3, 5, 4, 6] Переважна більшість робіт освітлює понятійний апарат виробничого потенціалу, оцінку його величини та деякі інші питання. Однак, єдиної думки, щодо його визначення, нема.
Метою даної роботи є аналіз існуючих підходів, що розкривають сутність та структуру виробничого потенціалу, а також, вдосконалення поняття цього терміну шляхом систематизації його основних складових.
Виробничий потенціал підприємства являє собою систему взаємопов’язаних елементів, які виконують різні функції у процесі забезпечення випуску продукції та досягнення інших цілей розвитку підприємства. А тому можна стверджувати, що йому притаманні всі риси, властиві будь-якій системі: цілісність, цілеспрямованість; складність; взаємозамінність, альтернативність його елементів; взаємозв’язок, взаємодія елементів виробничого потенціалу; самовідтворюваність; інноваційна сприйнятливість; гнучкість; соціально-економічні наслідки використання; історичні умови та особливості формування й використання; фізичне та моральне старіння. [8]
На сьогоднішній день, найвиразніше виділяються наступні підходи до визначення виробничого потенціалу :
1. Ресурсний підхід, зорієнтований на визначення виробничого потенціалу як сукупності виробничих ресурсів, визначає його величину як суму фізичних і вартісних оцінок окремих його складових. [1]
2. Структурний підхід, зорієнтований на визначення раціональної структури виробничого потенціалу підприємства, визначає його величину виходячи з прогресивних норм і нормативних співвідношень, заданих найбільш досконалими технологіями, організацією виробництва загалом і окремих підсистем підприємства, що використовуються в галузі. [9]
3. Цільовий (проблемно-орієнтований) підхід, спрямований на визначення відповідності наявного потенціалу досягненню поставлених цілей, визначає його величину як рівень відповідності окремих складових потенціалу необхідному, дещо ідеальному уявленню про склад, структуру та механізми функціонування потенціалу для виготовлення конкурентоспроможної продукції, який знаходить відображення в нормативних «деревах цілей» («деревах проблем») з широким спектром локальних і системних оцінок окремих елементів та взаємозв’язків ефекту. [10]
Аналізуючи науково-методичні підходи до розуміння сутності поняття «виробничий потенціал», можна стверджувати не лише про їх значну кількість, але й про розпорошеність, несистемність та наявність значних сутнісних протиріч у визначеннях.
Отже, доцільним буде наступне уточнююче та доповнене визначення виробничого потенціалу.
Виробничий потенціал промислового підприємства - це господарсько-виробничі відносини, що мають бути на підприємстві з метою досягнення найбільшого результату виробничої діяльності, з умови максимально ефективного використання:
- техніко-технологічних ресурсів, що є головним інструментом отримання якісної продукції;
- фінансових ресурсів, до складу яких, перш за все, входять власний капітал та інвестиції;
- інтелектуального капіталу – основа результативного менеджменту;
- інформаційних ресурсів, як засіб ефективного маркетингу;
- трудових та матеріальних ресурсів.
Список використаних джерел:
1. Потенціал і розвиток підприємства : навч. посібник / Б.Є. Бачевський, І.В. Заблодська, О.О. Решетняк.– К.: Центр учб. літ-ри, 2009.– 400 с.
2. Ерегин Е.Ю. Управление развитием потенциала наукоемкого предприятия (на примере электронной промышленности РФ): Дисс. канд. экон. наук. – М., 2007. – 150 с.
3. Ревуцкий Л.Д. Потенциал и стоимость предприятия. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 208 с.
4. Старовойтов М.К., Фомин П.А. Практический инструментарий организации управления промышленным предприятием: Монография. – М.: Высшая школа, 2002. – 294 с.
5. Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия. – М.: Инфра-М, 2010. – 224 с.
6. Воронкова А.Э., Пономарев В.П., Дибнис Г.И. Поддержка конкурентоспособного потенциала предприятия. – Киев: Техника, 2000. – 152 с.
7. Конспект лекцій з дисципліни «Потенціал і розвиток підприємства» для студентів IV курсу / Укл. доцент кафедри економіки підприємства Могилов Ю. М.,к.е.н., доцент кафедри маркетингу УДХТУ Могилова А. Ю. – Павлоград,2008.
8. Ніжинська Н.В. Потенціал підприємства : формування і оцінка. – К.: УкрІНТЕІ, 2002. – 45 с.
9. Осовська Г.В. Стратегічний менеджмент: теорія та практика: Навч. посіб.. К.:Кондор,2003. - 196c.
10. Шершньова З. Є. Стратегічне управління: Підручник – 2-ге вид. перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2004 – 699 с.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter