|
|
|
ЗНАЧЕННЯ СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЯКІСТЬ ТОВАРІВ
| |
| 11.06.2014 17:13 |
|
Автор: Чепіль Людмила Юріївна, студентка, Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво;] |
В умовах розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств найважливішим елементом виробничого менеджменту взагалі і системи управління якістю зокрема є сертифікація продукції. Кожний вид товарів, який те чи інше підприємство хоче вигідно продати на світовому ринку, повинен мати сертифікат̶документ, що засвідчує високий рівень його якості, відповідність вимогам міжнародних стандартів ІSО серії 9000.
Наявність сертифікату на відповідність вимогам стандартів ISO серії 9000 означає чітку відповідність всім обумовленим вимогам і може реалізуватись за встановленими цінами,так звана безсертифікатна продукція оцінюється на світовому ринку у 3-4 рази дешевше,тобто фактично реалізується за безцінь.
Питанням сертифікації цікавились такі вчені, як: Топольник В.Г., Салухіна Н.Г., Язвінська О.М.,Котляр М.А.,Савіцький А.В.,Горбонос Ф.Н.
Сертифікація систем якості за вимогами стандартів ISO серії 9000 має принципове значення для країн, що завойовують міжнародний і європейський ринки, до яких належить і Україна. В Україні після прийняття стандартів ISO серії 9000 в якості національних почався процес побудови і сертифікації систем якості. Першим підприємством в Україні, на якому в 1994 р. була побудована і сертифікована система якості за вимогами міжнародного стандарту ISO серії 9001, був Новокраматорський машинобудівний завод (НКМЗ). Необхідність проведення сертифікації була викликана орієнтацією підприємства на швидке і якісне задоволення потреб споживача і значне збільшення у виробничій програмі частки експортних поставок у далеке зарубіжжя[1].
Координацією заходів по створенню систем сертифікації займається спеціальний комітет̶ СЕРТИКО, що діє у складі ІSО з метою:
- запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища;
- сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції;
- створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі [2].
Закон України «Про захист прав споживачів» забороняє продажі товарів (зокрема, що імпортуються), які підлягають обов'язковій сертифікації, але не є марковані знаком відповідності в установленому порядку. Під час проведення сертифікації та у разі позитивного рішення органу з сертифікації заявникові видається сертифікат та право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності.Форма, розміри і технічні вимоги до знаку відповідності визначаються державним стандартом.Знак відповідності не може бути застосований, якщо порушено правила його використання [3].
В Україні прийнято розрізняти обов’язкову і добровільну сертифікацію. Обов'язкова сертифікація в усіх випадках повинна включати перевірку та випробування продукції для визначення її характеристик і подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією. Добровільна сертифікація може проводитись на відповідність продукції вимогам, котрі не є обов’язковими, за ініціативою самих суб’єктів господарювання на договірних засадах[2].
У торгівлі введенні різного роду “сертифікації”. З’являються все нові і нові “сертифікати якості”, “сертифікату аналізу", “гігієнічні сертифікати" тощо, тобто є велике бажання використовувати саме слово “сертифікат", в той час як у міжнародній торгівлі так називається документ, виданий уповноваженим державним органом, який свідчить, що певна продукція досліджена незалежно від покупця і продавця третьою стороною і визнана відповідною всім встановленим законодавством країни вимогам до такого виду продукції. Такий сертифікат створює певний рівень довіри до якості і безпечності продукції, надає можливість його визнання з боку аналогічного уповноваженого органу в інших країнах, тобто надає можливість для усунення непотрібних перепон у торгівлі.
Отже, застосування сертифікації створює передумови для успішного розв’язання низки важливих соціальних й економічних проблем і завдань. Сертифікація спрямована на досягнення наступних цілей: захист споживачів від неякісних товарів; сприяння споживачеві в раціональному виборі продукції; підтвердження показників якості продукції, які заявлені виробником.
Важливим економічним результатом сертифікації є більш повне задоволення потреб споживачів, зниження витрат споживання або витрат на продукцію, збільшення збуту і як наслідок, збільшення прибутку виробника й економія витрат споживача [4].
Але все одно система сертифікації, що склалася в Україні, здається, не влаштовує нікого. Легальні підприємці сплачують органам сертифікації десятки тисяч гривень, що значно підвищує кінцеву вартість продукції, а тіньові, контрабандисти, які заполонили низькоякісними, сфальсифікованими та небезпечними товарами Україну, взагалі не знають, що таке Держстандарт. І досі не зрозуміло, чому в Україні вважають добрим тоном, коли Держстандарт виступає верховним арбітром з питань не тільки безпеки, а й якості продукції.
Список використаних джерел:
1. Стандартизація, уніфікація та сертифікація продукції та їх економічна ефективність:курсова робота/[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bestreferat.ru/referat-128726.html
2. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 10 травня 1993 р. № 46-93 Про стандартизацію і сертифікацію. Розділ ІV стаття 13-15.
3. Закон України «Про захист прав споживачів» // Відомості Верховної Ради України. – Офіційне видання. – 1991. – № 30. – С. 179.
4. Савіцький А.М. Стандартизація і сертифікація як важливий інструмент управління якості продукції на підприємстві.[статтяз журналу економічний простір]./ А.М. Савіцький. ̶ Хмельницьк,2013.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter