|
|
|
ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АУДИТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА, ЯКЕ ЗДІЙСНЮЄ ЗЕД
|
03.06.2014 13:39 |
Автор: Кононенко Яна Володимирівна, аспірант, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво;] |
У сучасних економічних умовах світова економіка і суспільство мають бути готові до цін на енергоносії, що постійно підвищуються відповідно до прогнозних дослідженнь Міжнародного валютного фонду. У даній ситуації доцільно знаходити та приймати стратегічно правильні рішення з метою забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Одним з інструментів підвищення ефективності діяльності підприємств є енергоаудит, що підтверджує актуальність нашого дослідження. Загальновідомо, що в XXI ст. і далі буде спостерігатися зменшення енергоресурсів, отже, необхідно глобально вибудовувати нову промисловість, нову інфраструктуру, нову енергетику, особливо це стосується України, так як багато років поспіль наша країна посідає останнє місце в світі по ефективності використання енергії, що, в свою чергу, відбивається на показниках ефективності діяльності вітчизняних підприємств. Важливим на даний момент є той факт, що вартість природного газу настільки висока, що його використання на енергетичні потреби є економічно невигідним процесом [1]. Слід зазначити, що тривалий час ціна на енергоносії в Україні була досить низькою, що не сприяло впровадженню енергозберігаючих технологій. Також причинами низької енергетичної ефективності більшості підприємств є використання морально та фізично застарілого енергетичного обладнання, низький рівень технічних засобів обліку, контролю, відсутність системного підходу до аналізу ефективності енергоспоживання, нестача кваліфікованого персоналу, високі втрати через низьку надійність енергетичного обладнання та комунікацій [2], а також відсутність вільних фінансових коштів у вітчизняних промислових підприємств. Зупинимося на предметі нашого дослідження. Енергетичний аудит це комплексне енергетичне обстеження для підприємств, що інтенсивно розвиваються, скорочують нераціональні втрати, модернізують виробничі процеси та управління. Цей процес включає збір вихідних даних, складання балансів споживання та розподілу енергії, аналіз фінансової та технічної інформації, виявлення нераціональних втрат, розробку енергозберігаючих заходів, рекомендації та визначення ефекту від їх впровадження з метою правильного визначення стратегії і тактики енергозбереження, досягнення енергонезалежності підприємства, скорочення прямих та непрямих витрат на виробництво і собівартість продукції, отримання кредитів та інвестицій [3―4]. Енергоаудит був впроваджений з 1993 р. програмами технічної допомоги США та ЄС за підтримки київського Центру енергозбереження. Авторами пропонується розглянути американський та європейський енергоменеджмент, які довели свою ефективність. Виходячи з американського стандарту керівництво організації, що бажає впровадити систему енергоменеджменту, має визначити відповідну енергополітику. Іншим ключовим моментом у плануванні енергоменеджменту американський стандарт називає ідентифікацію організацією свого енергопрофіля, яка виконується в ході регулярного огляду, що зв'язує поточне та минуле енергоспоживання організації з результатами її бізнес-процесів. Первинний енергопрофіль повинен встановити так званий енергобазіс на відповідний період часу і включати зібрані за попередній рік дані про енергоспоживання. Енергобазіс це відправна точка як для відстеження енергоефективності, так і для ведення безперервного поліпшення діяльності організації. Для управлінських та технічних аспектів американський стандарт використовує цикл PDCA (Plan-Do-Check-Act), що означає:
Плануйте → Виконуйте → Перевіряйте → Покращуйте
Європейський підхід до енергоменеджменту націлює організацію на ідентифікацію її енергоаспектів, тобто елементів її діяльності, які можуть мати вплив на витрату енергії. У реєстрі енергоаспектів організації повинні бути виділені ті з них, що є суттєвими для енергоспоживання, без чого неможливо досягти розуміння того, де в організації енергія витрачається неекономно, і розташувати по пріоритетах зусилля організації щодо скорочення енергоспоживання. Результативність функціонування системи енергоменеджменту, її адекватність на даний момент і придатність для досягнення поставлених енергоцілей повинні обов'язково підлягати періодичному аналізу з боку вищого керівництва для ведення безперервного поліпшення енергопоказників та енергоефективності організації [5]. Також слід акцентувати увагу на тому, що найголовнішим протиріччям при проведенні енергетичних аудитів є роз'єднаність інтересів заводських енергетиків та інтересів фінансових менеджерів, що представляють інтереси інвестора або власника. Це проявляється в тому, що інтереси енергетиків концентруються виключно в колі своїх обов’язків, а для фінансових менеджерів часто енергетичні характеристики проектів не є принципово значущими [1]. Пропонується привести приклад проведення енергетичного аудиту на парфумерно-косметичній фабриці АТ «ЕФЕКТ» у 2002 р. Даний проект був виконаний компанією ПрАТ «УкрЕСКО», яка виконує енергозберігаючі проекти «під ключ» із залученням фінансових коштів Європейського Банку Реконструкції та Розвитку [6]. Результати аудиту підтвердили необхідність впровадження нових енергозберігаючих технологій, які згодом зменшили витрати на енергоносії на 25-50% на різних виробничих ділянках, що позитивно вплинуло на фінансові результати, а саме на зниження собівартості продукції, збільшення суми прибутку, підвищення рівня рентабельності, зміцнення фінансового стану досліджуваного підприємства. Отже, зниження енергоспоживання підвищує фінансову стійкість підприємства, яке здійснює ЗЕД, та дозволяє утримувати конкурентні ціни за рахунок зниження виробничих витрат, собівартості продукції. Таким чином, підприємства в недостатній мірі впроваджують інноваційні рішення, що дозволяють зберігати енергоносії, відповідно, витрати на їх оплату істотно обмежують конкурентоспроможність вітчизняної продукції. Одним з ефективних інструментів підвищення енергетичної ефективності підприємств є незалежний енергоаудит, однак даному процесу може перешкоджати відсутність вільних фінансових коштів у промислових підприємств. Також при темпах подорожчання енергоносіїв на 30―40% у рік стандартні програми енергозбереження з економією енерговитрат на 5―7% не викликають інтересу у власників підприємств, що вимагає пошуку ефективніших програм або концентрації уваги на пошуках резервів підвищення діяльності підприємства, тобто не використаних на даний момент можливостей зростання обсягу випуску та продажів продукції, зниження її собівартості, збільшення суми прибутку та підвищення рівня рентабельності, зміцнення фінансового стану, а також поліпшення інших економічних показників діяльності.
Список використаних джерел: 1. Степаненко В.А. Енергоаудит в Україні. Перетворення минулого в майбутнє [Електронний ресурс] / В.А. Степаненко // Портал-Енерго. ― 15.04.2012. ― Режим доступу : http://portal-energo.ru/articles/details/id/519 . 2. Енергоаудит на підприємстві : Системи автоматизованого обліку енергоресурсів ЗАТ «ОВ» [Електронний ресурс] / Енергоаудит. ― Режим доступу : http://www.ovspb.ru/index.php?jenergoaudit . 3. Енергетичний аудит [Електронний ресурс] : BTS-Інжиніринг. ― Режим доступу : http://www.energoaudit.com.ua/services/energoaudit/ . 4. Асоціація енергоаудиторів [Електронний ресурс] / Енергоаудит. ― Режим доступу : http://aea.org.ua/ru/energy-audit/ . 5. Хохлявин С. Стандарти в області енергоменеджменту : США, Європа, Корея та інші країни : Інвестиційний енергоаудит і енергоменеджмент [Електронний ресурс] / С. Хохлявин // Енергоаудит. ― 2009. ― № 2 (10). ― С. 34―39. ― Режим доступу : http://esco.co.ua/journal/2009_6/art125.pdf . 6. УКРЕСКО : Про компанію ПРАТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» [Електронний ресурс]. ― Режим доступу : http://www.ukresco.com/ .
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|