|
|
|
ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНОЮ СТІЙКІСТЮ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ
| |
| 02.06.2014 18:48 |
|
Автор: Кобець Сергій Петрович, здобувач кафедри Економіки та організації діяльності суб’єктів господарювання, Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво;] |
Конкурентна стійкість підприємства є однією з найважливіших категорій ринкової економіки, вона передбачає збереження і відтворюваність параметрів якісної і кількісної визначеності його конкурентних позицій протягом певного, як правило тривалого, відрізку часу. У зв’язку з цим управління конкурентною стійкістю підприємства з метою збереження ним у довгостроковому періоді власної конкурентоспроможності є актуальним.
Господарський комплекс України функціонує у складній економічних умовах. Він характеризується наявністю потужної промислової та агропромислової ланки, недостатнім розвитком ринкової, виробничої, соціальної та екологічної інфраструктури, слабким розвитком інноваційного комплексу, застарілістю технологій та зношеністю основних виробничих фондів, недостатнім використанням потужностей сировинної бази (у т.ч. відходів) тощо.
Найбільшим у структурі виробничої сфери України є промислове виробництво. У ньому працює близько 17 % усього зайнятого населення, виробляється понад 40 % валового внутрішнього продукту, на промисловість припадає понад 25 % національного прибутку.
Ключову роль у промисловому виробництві відіграє машинобудування. У машинобудуванні зосереджено 21,8 % вартості основних засобів і 15,6 % оборотних активів промисловості, у галузі працює понад 20 % кількості працівників вітчизняної промисловості.
Машинобудування України має ряд проблем, зокрема:
- негативна тенденція перевищення імпорту машинобудівної продукції у відношенні до експорту;
- наплив на український ринок імпортних товарів, що витісняють вітчизняні;
- низький рівень якості та конкурентоспроможності машинобудівної продукції;
- висока енерговитратність української продукції машинобудування;
- необхідність імпортувати за одними з найвищих у світі цінами енергоресурси та висока імпортомісткість експорту;
- неефективне виконання окремих цільових програм розвитку машинобудування;
- низький рівень фінансування інноваційної діяльності у машинобудуванні коштами Державного бюджету та місцевих бюджетів;
- низький рівень капітальних інвестицій у машинобудування;
- часткова втрата російського ринку машинобудівної продукції та погіршення співпраці з Російською Федерацією щодо виробництва продукції машинобудування;
- найвищій ступінь зносу основних засобів виробництва серед усіх галузей народного господарства;
- хронічна нестача кадрів, відсутність зміни поколінь, погіршення вікової структури працівників галузі, невисокий рівень оплати праці працівників тощо.
Зазначені проблеми вимагають негайних рішень щодо виправлення негативного стану машинобудівної галузі, а відсутність належної уваги до цих проблем може привести не тільки до зупинки заводів та масового звільнення працівників, але й до загрози зниження економічної безпеки країни.
Отже, у сучасних економічних умовах функціонування машинобудівної галузі необхідно приділяти значну увагу питанням підвищення рівня конкурентної стійкості підприємств машинобудування, що дозволить зберегти їх позиції у конкурентній боротьбі у перспективі.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter