|
|
|
ПРУДЕНЦІЙНИЙ НАГЛЯД ЗА КОМПАНІЯМИ ЗІ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ
| |
| 25.04.2014 16:53 |
|
Автор: Плиса Володимир Йосипович, кандидат економічних наук, професор кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка; Цебенко Наталія Михайлівна, магістрант кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво;] |
Моделі страхового нагляду, що застосовують сьогодні у світі не є ідеальними та не гарантують абсолютної надійності компаній зі страхування життя та ринку страхування життя. Вони перебувають в стані безперервного розвитку.
В Україні, на жаль, неврегульовані питання підвищення фінансової надійності компаній зі страхування життя, ще й досі відсутні дієві заходи з протидії використання страхування життя з метою шахрайства та легалізації брудних грошей.
Проблемами регулювання ринку страхування життя займалися: В.Д. Базилевич[1], К.С. Базилевич[1], О.М. Залєтов[2], В.Й. Плиса[3] та інші.
На межі тисячоліть відбулися значні зрушення в акцентах страхового нагляду від практики детального інспектування операцій компаній зі страхування життя до інспектування, спрямованого на оцінку ризиків і внутрішніх процедур страховика щодо їхнього проведення. Серед тенденцій розвитку страхового нагляду в умовах світової фінансової кризи наголошують на підвищенні ролі публічності страхової звітності та розширенні практики застосування загальних стандартів і рекомендацій Міжнародної асоціації органів страхового нагляду (IAIS).
Захист інтересів страхувальників (застрахованих, вигодонабувачів) полягає в безперервному всеосяжному процесі державного нагляду з використанням різноманітних форм і методів контролю за діяльністю компаній зі страхування життя, починаючи з ретельного вивчення відповідних матеріалів при ліцензуванні. Успіх цього процесу визначається здатністю органу страхового нагляду стежити за зміною ситуації на ринку страхування життя та вживати виважених заходів щодо підтримки компаній зі страхування життя у складних ситуаціях, при цьому, не допускаючи зниження рівня їх платоспроможності нижче рівня, необхідного для виконання всіх зобов'язань.
Сьогодні банки, фінансові та страхові компанії входять до інтегрованого ринку, на якому розділити послуги, пропоновані ними, практично неможливо, а послуги, надавані фінансовими організаціями, здобувають соціально значимий характер. З огляду на це, варто звернути увагу на сучасні підходи до організації фінансового нагляду та регулювання [4], зокрема на проблеми впровадження в Україні пруденційного страхового нагляду.
Під пруденційним страховим наглядом розуміємо систему вимог до фінансової стабільності страховиків, покликану сприяти ефективному й стабільному функціонуванню страхового ринку в звичайних умовах й управляти ситуацією при виникненні загрози фінансової кризи. Основою пруденційного страхового нагляду є пруденційні нормативи, або „коефіцієнти розсудливості”.
Пруденційні нормативи – це нормативи, які встановлює орган страхового нагляду до фінансового стану компанії зі страхування життя (вимоги до регулятивного капіталу, активів та страхових резервів, а також диверсифікації активів, порядку їх розміщення (інвестування) з урахуванням їх класифікації по якості та ліквідності).
Пруденційний нагляд включає розвинену систему моніторингу, відкритості інформації та звітності перед національними органами страхового нагляду [5]. У процесі аналізу діяльності страховиків Міжнародна асоціація органів страхового нагляду рекомендує встановлювати фінансові нормативи та проводити контроль за їх дотриманням шляхом регулярного проведення оцінки загального фінансового стану компаній зі страхування життя, результатів їх діяльності, а також якості управління. Основні параметри пруденційного нагляду прийнято позначати як CARAMELS [6]. Цей термін походить від абревіатур: Capital (Капітал), Assets (Активи), Reinsurance (Перестрахування), Actuarial liabilities (Актуарні зобов'язання), Management (Управління), Earnings (Доходи), Liquidity (Ліквідність), Subsidiaries (Дочірні компанії)
Необхідність створення в Україні системи пруденційного нагляду обумовлена тим рівнем зрілості, який досяг ринок страхування життя, і тим рівнем ризиків, які беруть на себе його основні учасники. Ключове завдання системи пруденційного нагляду полягає в тому, щоб прогнозувати й попереджати ризики як окремо взятих страховиків, так і системні ризики з метою забезпечення стабільності та надійності всього ринку загалом. При цьому відносно окремих учасників ринку страхування життя завдання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг полягає в оцінці ризику ліквідності, властивої компанії зі страхування життя, для попередження можливих наслідків неплатоспроможності, а також у зменшенні операційного ризику шляхом введення ефективних процедур контролю діяльності щодо укладання та виконання договорів страхування життя.
З метою зміцнення пруденційного нагляду за компаніями зі страхування життя та захисту інтересів клієнтів необхідно передбачити, щоб в обов'язки зовнішнього аудитора входило негайне інформування вповноважених органів у будь-яких випадках, коли у процесі виконання своїх функцій йому стають відомі певні факти, які можуть вплинути на фінансове становище або адміністрування та систему бухгалтерського обліку страховика, зокрема, серйозне порушення законів, норм або адміністративних положень, які встановлюють умови, що регулюють ліцензування або які безпосередньо регулюють діяльність компаній з страхування життя, або впливають на безперервність діяльності компаній з страхування життя, або можуть привести до відмови підтвердити звітність або до застережень до неї.
Впровадження системи пруденційного нагляду на вітчизняному ринку страхування життя також припускає встановлення ефективних заходів впливу (як попереджувальних, так і примусових) наглядового органа на порушників пруденційних норм і стандартів. Ці заходи повинні, з одного боку, змусити учасників ринку убезпечення життя дотримуватись пруденційних норм, а, з іншого боку, бути для наглядового органу інструментом впливу на несумлінні компанії.
Список використаних джерел:
1. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. – К.: Знання, 2002. – 203 с.
2. Залєтов О.М. Ринок страхування як важливий сектор національної економіки // Страховий ринок України. – 2006. – С. 31–32.
3. Плиса В.Й. Страхування: Підручник. – Київ: Каравела,2010. – 472 с.
4. Кочмола К.В. Интегрированный финансовый надзор и регулирование страховых и банковских организаций // Страховое дело. – 2001. – №2.
5. Осадчая И. Глобализация и государство: новое в регулировании экономики развитых стран // МЭ и МО. – 2002. – № 11. – С. 7–8.
6. Norris К., McPherson L. Introduction to On-Site Supervision of Insurers CARAMELS // OSFI/CARTAC Workshop on Insurance Supervision. – Barbados. – 18–21 February 2003.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter