|
|
|
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОПОДАТКУВАННЯ НЕПРИБУТКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ ЄВРОПИ
|
19.02.2014 13:19 |
Автор: Філіпова Наталія Андріївна, студентка магістратури, Кіровоградський національний технічний університет
|
[Секція 6. Податкова система. Бюджетна система. Правові відносини в економічній системі;] |
Система оподаткування неприбуткових організацій, яка прийнята в Україні, демонструє низку рис, що споріднюють її з відповідною системою європейських країн. Зокрема, не оподатковується господарська діяльність, тісно пов’язана з цілями та завданнями, заради яких створено відповідну неприбуткову організацію. Неприбуткові організації звільнено від оподаткування доходів, отриманих у вигляді коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, дотацій та субсидій із державного та місцевих бюджетів, державних цільових фондів тощо. Проте, щоб отримати пільгу за цими доходами необхідно, щоб установа чи організація була зареєстрована в установленому порядку згідно з вимогами законодавства та внесена органами Міндоходів до Реєстру неприбуткових організацій та установ. Також оподаткування ПДВ в Україні багато у чому схоже на таке в країнах Європи. Не можна стверджувати, що діючий в Україні режим стягнення ПДВ є більш або менш сприятливим до неприбуткових організацій, ніж у зазначених країнах. Метою даної статті є порівняльний аналіз оподаткування неприбуткових організацій в Україні та країнах Європи. Країни Центральної та Східної Європи практикують різні підходи в оподаткуванні неприбуткових установ та організацій податком на прибуток, але у більшості із них зазначені організації звільнено від сплати податку на прибуток від основної діяльності. В окремих країнах (Болгарія, Польща, Словенія) пільги мають лише ті неприбуткові організації, які беруть участь у певних видах суспільно корисної діяльності. У більшості згаданих країн дохід від комерційної діяльності оподатковується. Інколи від сплати податку на прибуток звільняється частка доходів, необхідна для здійснення основної неприбуткової діяльності, або встановлюється певний рівень неоподаткованого доходу. В Україні діяльність неприбуткових установ та організацій, які можуть отримати звільнення від оподаткування податком на прибуток за ст. 157 ПКУ має відповідати встановленим ознакам. Така діяльність має бути передбаченою законодавством, а пільги надаються тільки з доходів цих установ та організацій від діяльності, яка властива їм як неприбутковим. Крім того, статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку згідно з нормами законів, що регулюють їх діяльність (п. 157.15 ст. 157 ПКУ). Варто також зазначити, що всі ці установи та організації можуть отримувати доходи, але це не є метою їх діяльності. Тобто, діяльність цих суб’єктів, спрямована на отримання прибутку, не дає право на звільнення від оподаткування. Відмінності в орієнтації та темпах перехідних процесів не дають можливості провести пряме порівняння між податковим законодавством України та країн Європи. Дослідження податкового законодавства дозволяє зробити висновок про позитивні зрушення у трактуванні доходу, отриманого неприбутковою організацією. Але, у той же час ситуація з оподаткуванням плати за користування послугами залишається регуляторно невизначеною. Важливість значення цього питання стає зрозумілою, якщо згадати, що джерела фінансування неприбуткової організації є обмеженими, що заважає як їхньому розвитку, так і здатності надавати соціальні послуги. Досвід європейських країн дає приклади успішного застосування критеріїв, що дозволяють спростити аналіз та контроль питання: критерій зв’язку (оподатковується лише дохід, отриманий від діяльності, не пов’язаної з головною метою організації); критерій кінцевого призначення (не оподатковується дохід від комерційної діяльності, якщо він витрачається на досягнення основної мети організації); критерій порогу, або механічний (оподатковується увесь дохід, що перевищує певний поріг); змішаний критерій (комбінація зазначених вище елементів). У багатьох країнах у процесі трансформації відбувається закріплення на законодавчому рівні права неприбуткових організацій вести підприємницьку діяльність, якщо вона відповідає загальній суспільно-корисній орієнтації. Так, у Хорватії неприбуткові організації мають право здійснювати підприємницьку діяльність і отримувати прибуток, якщо статутні документи визначають таку діяльність як необхідну для досягнення статутних завдань. Подібні засади впроваджено і в інших країнах Європи. Слід зазначити, що сучасна державна політика підтримки благодійної діяльності в Україні не є системною і формується розрізненими зусиллями окремих органів. Крім того, оцінка імовірних втрат бюджетних надходжень внаслідок податкових та інших пільг у сфері благодійної діяльності не супроводжується аналізом ефективності використання відповідних ресурсів суб’єктами благодійної діяльності та одержувачами благодійної допомоги. Перспективним напрямком досліджень є вивчення адаптації національного законодавства до норм законодавства ЄС у сфері оподаткування неприбуткових організацій.
Список використаних джерел: 1. Вінніков О. Реформа оподаткування громадських організацій в Україні: проблеми адаптації до європейських стандартів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.undp.org.ua/files/ua_65404NGOs_Taxation_Reform.pdf. 2. Податковий Кодекс України від 17.11.2011 № 4057-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon2.rada.gov.ua/.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|