|
|
|
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ
| |
| 18.12.2013 14:49 |
|
Автор: Тітаренко О.С., cтудентка, Серьогін С.С., кандидат наук з державного управління, доцент, Дніпропетровська державна фінансова академія
|
|
[Секція 6. Податкова система. Бюджетна система. Правові відносини в економічній системі;] |
Медичне страхування це одна з найважливіших складових ефективного функціонування національної системи охорони здоров’я та є формою захисту від ризику, який загрожує найціннішому в особистому і суспільному плані — здоров’ю і життю людини. На даний момент страхування у сфері охорони праці виступає реальною альтернативою бюджетному фінансуванню, яке вже не спроможне забезпечити конституційне право громадян на отримання безоплатного медичного обслуговування. Розвиток медичного страхування являється необхідністю в умовах погіршення економічної ситуації в країні для покращення життя суспільства в майбутньому
На сьогодні в Україні діє недосконала система медичного забезпечення, що перебуває в кризовому становищі. Недосконалість системи виявляється в недостатньому фінансуванні, що призводить до низького рівня медичної допомоги населенню. Цьому передує нерівномірний розподіл ресурсів та низька частка видатків на охорону здоров’я по відношенню до ВВП. Медичне державне страхування може стати основним джерелом відшкодування витрат системі медичного забезпечення.
Згідно Закону України «Про страхування» передбачено здійснення медичного страхування як в обов’язковій, так і добровільній формах [1]. Добровільне медичне страхування виступає доповненям до обов’язкового і у його рамках передбачається оплата медичних послуг понад програму обов’язкового медичного страхування. Але, оскільки медичне страхування поки що є добровільним видом страхування, з цією метою підготовлено проект закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», кий перебуває на стадії удосконалення, а введення його в дію планується 1 січня 2015 року. Тому за цей час необхідно вжити необхідні заходи щодо реорганізації системи охорони здоров’я для переходу від утримання закладів охорони здоров’я до принципів оплати наданих медичних послуг[5, 99].
Впровадження обов'язкового медичного страхування без створення відповідних економічних і політичних передумов у суспільстві може породити безліч проблем. Зокрема, якщо не буде проведена реструктуризація системи медичної допомоги, не будуть реалізовані відповідні стратегії підвищення ефективності витрат, раціоналізації використання наявних у галузі фінансових, матеріально-технічних і кадрових ресурсів, впровадження обов'язкового медичного страхування, замість очікуваного позитивного ефекту може призвести до небажаних наслідків. Це і підвищення вартості медичних послуг, додатковий податковий тиск на працюючих та роботодавців, ухилення від сплати податків, високі витрати на утримання персоналу ще одного фонду соціального страхування і т. п [4, 33].
Шляхи вдосконалення системи надання та фінансування медичних послуг окреслені так:
– персоніфікований облік виділяються державних коштів і витрат для розрахунків подушного принципу фінансування програми державних гарантій;
– поява і розширення платоспроможного попиту на добровільне медичне страхування у середнього класу великих міст у міру стабілізації економіки України. Ширше залучення в сферу добровільного медичного страхування;
– законодавче врегулювання питання про можливість віднесення витрат на медичне страхування працівників до валових витрат;
– розширення маркетингової діяльності у сфері добровільного медичного страхування;
– розмежування верств населення відповідно до середнього рівня заробітної плати з метою надання безкоштовних медичних послуг лише конкретним категоріям громадян (пенсіонери, діти, інваліди тощо) та громадянам з низьким рівнем доходів [2, 201].
У контексті необхідності реформування системи охорони здоров’я в залежності від конкретної обраної моделі медичного страхування доцільно впроваджувати податкові знижки для громадян зі сплати податку з доходів фізичних осіб. Це може бути реалізовано у формі податкових кредитів для найбідніших верств населення. При цьому для забезпечення максимальної справедливості доцільно надавати кредит з податку на доходи фізичних осіб у розмірі, обернено пропорційному доходам громадян [3, 184].
Для досягнення реальної ефективності української системи охорони здоров’я необхідний час та значні інвестиції. Оскільки система державного медичного соціального страхування є важливою і стратегічною для держави, то необхідно погодитись, що до її впровадження необхідно підійти зважено і конструктивно: розробити і у встановленому порядку прийняти закони та підзаконні акти про медичне страхування громадян; розробити положення про національний і територіальні Фонди медичного страхування і здійснити їх формування, а також захист прав пацієнта на отримання своєчасної і якісної медичної допомоги.
Список використаних джерел:
1.Закон України «Про страхування» № 86/96-ВР від 07.03.96, ВВР, 1996, N 18, ст. 79, — редакція від 01.01.2013.
2. Білик О.І. Медичне страхування у фінансовому забезпеченні системи охорони здоров’я в Україні // Національний університет „Львівська політехніка”. – 2012. - №739. –С.195-201.
3. Задорожня Л.А. Фінансові інструменти реалізації реформи обов’язкового медичного страхування в Україні / Л.А. Задорожня // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2013. – № 4. – С. 180 – 185.
4. Коропецька Т.О. Проблеми та результати впровадження медичного страхування в Україні / Т. О. Коропецька, І. І. Мельничук // Інноваційна економіка. – 2011. – С.31-34.
5. Шулик Ю. В. Перспективи впровадження загальнообов’язкового соціального медичного страхування в Україні / Ю. В. Шулик, Л. В. Дубняк // Наукові записки. Серія “Економіка”. – 2013. – Вип.22. – С. 97-100.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter