|
|
|
ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ
| |
| 17.12.2013 23:08 |
|
Автор: Величко Юлія Геннадіївна, Київський фінансово-економічний коледж Національного університету ДПС України
|
|
[Секція 3. Облік, статистика і аудит;] |
Ресторанне господарство – це специфічний вид діяльності, який стоїть на трьох китах: торгівля, виробництво, послуги. Звідси й беруть свій початок особливості бухгалтерського обліку в сфері ресторанного бізнесу. Сьогодні немає єдиного підходу до організації обліку в цій галузі. Частково це пов’язано з різноманіттям типів та класів підходу до організації обліку в цій галузі. У діяльності одних (наприклад фабрик-кухонь, фабрик-заготівель) домінує виробнича складова, в інших (кафетеріях, буфетах, закусочних) – торговельна. А ось у ресторанів, як правило, присутнє співвідношення усіх трьох складових елементів. [1]
Тому, перед закладами ресторанного господарства постає проблема вибору підходу до обліку — або як для виробничого підприємства, або як для торговельного.
Порядок організації бухгалтерського обліку в закладах ресторанного господарства викладено в Методрекомендаціях № 157. Розділ 2 Методрекомендацій № 157 містить два підходи до обліку в закладах ресторанного господарства: торговельний і виробничий.
Бухгалтерський облік відповідно до торговельного методу ведеться аналогічно до обліку на підприємствах торгівлі, ґрунтуючись на положеннях. Згідно з виробничим методом калькуляція собівартості готової продукції провадиться так, як на промислових підприємствах.
Заклад ресторанного господарства має право на власний розсуд вибирати метод бухгалтерського обліку виготовлених продуктів харчування та закупних товарів, зазначивши його в наказі про облікову політику підприємства.
Зі свого боку зауважимо, що прогресивнішим є виробничий метод, оскільки він не тільки відповідає вимогам національних бухгалтерських стандартів, але й гарантує найбільш правильне відображення результатів діяльності. Але зважаючи на те, що виробничий метод порівняно з торговельним є більш трудомістким, то більшість бухгалтерів надають перевагу торговельному методу. [2]
Таким чином, ураховуючи вищевикладене, запропоновано:
- при виготовленні продукції (страв) у ресторанному господарстві необхідно в обов'язковому порядку дотримуватися норм витрат сировини, втрат, установлених чинними нормативними документами, а також норм технологічних карт на страви та вироби, технічних умов, державних стандартів тощо;
- підприємства ресторанного господарства повинні самостійно визначати перелік виробів, напоїв, страв, які вони виготовляють і реалізують, на підставі діючих збірників рецептур, керуючись при цьому низкою факторів: клас і тип підприємства, його розташування, контингент відвідувачів тощо;
- не встановлювати обов'язковий мінімум вартості замовлення і пропонувати споживачеві обов'язковий асортимент продукції;
- залишати право вибору напряму облікової політики за власником об’єкта ресторанного бізнесу.
Список використаних джерел:
1.Бухгалтерський облік на підприємствах ресторанного господарства/ О.Алексевич // Газета «Все про бухгалтерський облік» №65 від 13.07.2012 р.
2. Особливості обліку в закладах ресторанного господарства/ Н.Дзюба//Газета «Податки та бухгалтерський облік» №57.
3. Методичні рекомендації № 157 — Методичні рекомендації щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджені наказом Мінекономіки та з питань євроінтеграції України від 17.06.2003 р. № 157.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter