|
|
|
ПЕРСПЕКТИВИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ
| |
| 16.12.2013 13:22 |
|
Автор: Лелеко Анастасія Миколаївна, Латкіна Світлана Антонівна, Херсонський Національний Технічний Університет, Херсон
|
|
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;] |
У статті проаналізовано інноваційну політику країни, визначено основні завдання щодо структурної перебудови національної економіки на наукових засадах. Запропоновано шляхи і засоби розв’язання проблем у розвитку інфраструктури інноваційної діяльності.
Виклад основного матеріалу. Реалізація інноваційної моделі економічного розвитку України завжди передбачає створення та освоєння у виробництві і просування на ринок технологічних і організаційно-управлінських інновацій. Важливим інструментом даного напряму розвитку є реалізація інновацій на підприємствах. В наш час марна віддача від інноваційних проектів значно перевищує будь яку сферу застосування капіталу. В оновленому ринковому укладі з’явилися нові можливості реалізації дослідницьких проектів та використання їх результатів. Тобто це – інноваційне підприємство (технопарки, венчурні фірми), як головний інструмент виробничо-технологічного партнерства та можливість придбання результатів дослідницьких розробок зовні. Зараз в Україні функціонують лише п’ять технопарків, тому про масштабність зовнішніх зв’язків у даному напрямку поки що говорити складно. На даному етапі краще звернути увагу на ефективність співпраці підприємств із зовнішніми науково-дослідницькими установами та конструкторськими підрозділами інших великих підприємств. Але, ефективність такої співпраці є достатньо низькою. Система управління інноваційним розвитком потребує великих змін, а саме:
- розвиток фінансово-економічної підсистеми інноваційної інфраструктури як недостатньо розвиненої;
- розвиток виробничо-технологічної підсистеми інноваційної інфраструктури з поступовим впровадженням окремих елементів фінансово-економічної підсистеми;
- розбудова інфраструктури кадрового забезпечення інноваційної діяльності;
Не менш важливою проблемою для розвитку інновацій є те, що іноземні інвестори не поспішають із фінансуванням. Головними причинами що стримують іноземних інвесторів є: нестабільне законодавство, економічна криза та політична нестабільність.
У Законі України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», стаття 4, вказано стратегічні пріоритетні напрямами на 2011-2021 роки:
1) освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії;
2) освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування, озброєння та військової техніки;
3) освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і з'єднання, створення індустрії наноматеріалів та нанотехнологій;
4) технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу;
5) впровадження нових технологій та обладнання для якісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики;
6) широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища;
7) розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки.
На цей час не надала очікуваних результатів реалізація вказаних напрямків. Причиною такого становища є незавершеність і не комплексність заходів відновлення машинобудівної галузі, як основи будь-якого розвитку промисловості. Саме тому, створені на пільгових умовах в Україні промислові зразки знаходять свою реалізацію, впровадження у виробництво за кордоном.
Розв’язанням проблем інноваційного розвитку є також сприяння організаційно-фінансової структури інноваційної діяльності по забезпеченню дії ланцюжка: «наука-технологія-виробництво-ринок». Це б дало змогу існувати адаптивної інфраструктури інноваційної діяльності. Тому, без створення належних приватних інвестиційних компаній, діяльність яких підтримують державні та суспільні фонди майже не може досягатися.
Висновки. Отже, забезпечення рівня конкурентоспроможності вітчизняних наукових досліджень на внутрішньому і міжнародному ринках повинно стати основним напрямком сучасної політики держави у сфері активізації інноваційної діяльності, що сприятиме підвищенню ефективності виробництва. Саме від цього нині найбільшою мірою залежать можливості реалізації інноваційних процесів і забезпечення високої ефективності національної економіки.
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2012. - N 19-20, ст.166
2. Гаман М. В. Державне регулювання інноваційного розвитку України / М. В. Гаман. – К. : Видавництво НАДУ, 2008. – 386 с.
3. Інноваційний розвиток в Україні : наявний потенціал і ключові проблеми його реалізації. Аналітична доповідь центру Разумкова // Національна безпека і оборона. – 2009. – № 7. – С. 2–14.
4. Микитюк П. П. Інноваційна діяльність : навч. посіб. / П. П. Микитюк, Б. Г. Сенів. – К. : Центр навч. літ., 2009. – 320 с.
5. Проект Концепції розвитку національної інноваційної системи та план заходів на 2007-2008 роки щодо її реалізації, 2007р.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter