|
|
|
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОБЛІКУ ТА УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
| |
| 11.12.2013 17:01 |
|
Автор: Очеретяна Віта Олександрівна, студентка Київського фінансово-економічного коледжу НУДПСУ
|
|
[Секція 3. Облік, статистика і аудит;] |
Одним з найбільш складних питань вітчизняних підприємств є дебіторська заборгованість та проблеми неплатежів, пов’язаних з її існуванням, адже суб’єкти господарювання на перший план висувають вирішення власних проблем, замість виконання фінансових зобов’язань по платежах перед партнерами. Важливе завдання стійкого росту та фінансової стабільності економіки підприємств та держави в цілому полягає в налагодженні системи розрахунків між підприємствами-дебіторами та підприємствами-кредиторами.
На сучасному етапі економічного розвитку вітчизняні підприємства неспроможні ефективно управляти дебіторською заборгованістю, яка займає вагому частку в оборотних активах, що спричиняє кризу взаємонеплатежів. Більшість підприємств практично не мають можливості нормально функціонувати у зв’язку з наявністю дебіторської заборгованості, адже це відволікає кошти з обороту. В таких умовах особливо зростає роль ефективного управління дебіторською заборгованістю, своєчасного її повернення та попередження виникнення безнадійних боргів.
На нашу думку, до проблемних питань пов’язаних з обліком та управлінням дебіторською заборгованістю належать:
1) відсутність чіткої схеми деталізації та співвідношення різних видів дебіторської заборгованості у загальній їх структурі;
2) вивчення обліку сумнівних боргів, зокрема резерву на їх покриття з метою зближення бухгалтерського та податкового обліку;
3) потреба змін у будові регістрів аналітичного і синтетичного обліку дебіторської заборгованості.
Також уточнення вимагає визнання поточної дебіторської заборгованості, оскільки згідно з П(С)БО 10, дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів і послуг та оцінюється за первісною вартістю [1]. Утворення поточної дебіторської заборгованості не завжди слід пов’язувати з доходом. Дохід вимірюється сумою очікуваних грошових надходжень, тому якщо не очікується погашення дебіторської заборгованості у звітному періоді, то наступні надходження коштів або певних матеріальних цінностей не можна вважати доходом. Так, перерахування авансів за ще непередану продукцію призводить до виникнення дебіторської заборгованості, хоча доходу тут немає. Вважаємо, що ці пропозиції повинні бути взяті до уваги при подальшому вдосконаленні нормативної бази [6].
Проблемним питанням виступає класифікація дебіторської заборгованості. Для вирішення даного питання на підприємстві необхідно впроваджувати методику класифікації дебіторської заборгованості, що дасть можливість здійснювати порівняльний аналіз варіантів групування розрахунків з дебіторами за класифікаційними ознаками з метою розробки різних типів класифікації Значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стабільності підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування. В умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство реально одержує лише частину вартості виконаних робіт. Тому необхідно розширити систему авансових платежів.
Окремо можна розглянути такі заходи для зменшення розміру дебіторської заборгованості:
1) визначати ступінь ризику не уплати рахунків покупцями;
2) збільшувати коло покупців з метою мінімізації втрат від несплати одним або декількома покупцями;
3) вести оперативний контроль за надходженням готівки;
4) визначення кола потенційних дебіторів та суворе планування дебіторської заборгованості підприємства на майбутні періоди;
5) визначення можливості застосування кредитної політики щодо окремих покупців продукції та формування її принципів і умов;
6) аналіз структури та динаміки дебіторської заборгованості підприємства в попередніх періодах;
7) cвоєчасно визначати сумнівну заборгованість [6].
Суб’єктам господарювання доцільно застосовувати такі методи рефінансування дебіторської заборгованості підприємства [7]:
1) спонтанне фінансування – призначення знижок покупцям за скорочення строків розрахунку ( при оплаті товару до закінчення певного строку покупець одержує знижку із ціни, після цього строку – укладаючись у договірний строк платежу – він платить повну суму);
2) облік векселів – продаж наявних у підприємства векселів банку за дисконтною ціною ( нижче від номіналу); величина дисконту, утримуваного банком, залежить від номіналу векселів, строку їх погашення й облікової вексельної ставки (при сумнівній платоспроможності векселедавця облікова ставка може включати премію за ризик);
3) факторинг – поступка продавцем банку ( або спеціалізованій «фактор-фірмі») права одержання коштів за платіжними документами за поставлену продукцію, при цьому банк (фактор-фірма) відшкодовує підприємству-продавцю основну частину суми боргу за такими платіжними документами, стягуючи певний відсоток комісійних залежно фактора ризику, від платоспроможності покупця продукції й передбачених строків її оплати.
Отже, для усунення всіх вище перелічених проблем необхідно вдосконалити політику управління дебіторською заборгованістю, адже саме ця політика, яка представляє собою частину загальної політики управління оборотними активами і маркетингової політики підприємства, спрямованої на розширення обсягів реалізації продукції, визначає ефективність роботи підприємства.
Список використаних джерел:
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10 жовтня 1999 р. № 237 зі змінами та доповненнями.
2. Василюк М.М. Механізм управління дебіторською заборгованістю в сучасних умовах господарювання // www.nbuv.gov.ua
3. Горбачова О.М., Лахай Л.В. Облік та аналіз дебіторської заборгованості:проблеми та шляхи їх вирішення// www.nbuv.gov.ua.
4. Дородня О.О. Облік та аналіз дебіторської заборгованості: проблеми та шляхи їх вирішення// www.rusnauka.com.
5. Євлаш Тетяна Методичні підходи до удосконалення класифікації дебіторської заборгованості // Економічний аналіз. – 2010. – №5.С. 255-258
6. Єдинак Т.С. Проблеми управління дебіторською заборгованістю підприємств в умовах фінансово-економічної кризи // Держава та регіони. – 2009. – № 3. – С. 54-57.
7. Курта Н.В. Сучасні проблеми обліку дебіторською заборгованістю// Держава та регіони. – 2009. – № 3. – С. 370-373.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter