|
|
|
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНИХ ШВЕЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ
| |
| 04.12.2013 17:07 |
|
Автор: Кощій Оксана Вікторівна, доктор економічних наук, професор, Луцький національний технічний університет; Олисюк Марія Миколаївна, студент, Луцький національний технічний університет
|
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
Українська швейна промисловість здавна займала провідне місце у виробництві товарів народного споживання. Cвого часу Україна була лідером з виготовлення верхнього одягу. Однак з набуттям незалежності України ситуація змінилася. Вітчизняна швейна промисловість, що здавна славилася своїми швейними традиціями та високою якістю виробництва, впродовж останніх двадцяти років перебуває у стані занепаду. Загальне скорочення обсягів виробництва, порівняно з 1990 р. досягло 90 %, а частка у загальній структурі ВВП країни не перевищує 1 % [2]. Це зумовлено рядом причин: різким зниженням купівельної спроможності населення; неможливістю проведення ефективної реструктуризації підприємств та їх пристосування до діяльності у ринковому середовищі; негнучкістю великих швейних підприємств, що унеможливлює швидку переорієнтацію виробництва на випуск нової модної продукції; проблемою застарілого обладнання та технологій, що здебільшого є причиною високої енерго- та матеріаломісткості продукції, неконкурентоспроможності не лише на ринках розвинених країн, але й на ринках країн, що розвиваються; втратою сировинної бази [5].
Вітчизняним швейним підприємствам зараз доводиться працювати в умовах, що кардинально відрізняються від тих, коли на прилавках панував дефіцит, і майже не виникало проблеми із продажем продукції. Це негативно відобразилось на обсягах виробництва швейних виробів вітчизняними підприємствами. Так темп росту обсягів виробництва одягу в Україні у 2012 р. порівняно з минулим роком склав 91,7 % [4].
Нині на ринку швейної продукції спостерігається суттєве загострення конкурентної боротьби. Особливо це помітно в сегменті недорогих товарів. Найбільша частина продажів такої продукції (до 80 %) в Україні припадає на одяг імпортований з Китаю, Туреччини, СНД та деяких країн ЄС. Конкурувати вітчизняним виробникам з дешевим імпортом низької якості виявляється досить складно.
Значний тиск також відчувається з боку продукції, яка нелегально ввозиться й виготовляється на території України (за неофіційними даними до 95 % ринку одягу перебуває в «тіні» [3]) та продажу значних обсягів товарів, що вже були у використанні («секонд-хенду»). За даними Держмитслужби, в 2009 році до України завезли вживаного одягу та виробів на загальну суму 62,1 млн дол., що на 6 % більше ніж у 2008 році (58,4 млн дол.), у той же час, як обсяги офіційного імпорту зменшилися на 50 % [1].
Таким чином, все це негативно відображається на ефективності функціонування вітчизняних швейних підприємств та потребує вжиття негайних заходів щодо вирішення вищезгаданих нагальних проблем. Лише за такого підходу можна сподіватися на відновлення позицій вітчизняної швейної промисловості як на вітчизняному так і на світовому ринку.
Список використаних джерел:
1. Білоусова Н. Уживаний «гламур» повертається / Н. Білоусова // День. — 2010. — № 66. – C. 4-5.
2. Ганнеча О.М. Cучасний стан та перспективи розвитку підприємств швейної промисловості України / О.М. Ганнеча // Формування ринкової економіки. - 2010. - № 24. – C. 116-125.
3. Експерт: український ринок одягу на 95 % — в тіні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : - http://otherside.com.ua/news/detail.php?id=28922.
4. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.ukrstat.gov.ua.
5. Плотніченко І.Б. Сучасний стан та перспективи розвитку швейної промисловості України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vnulp/menegment/2012_739/17.pdf.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter