|
|
|
ОСНОВНІ НАПРЯМИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ЛІСОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
|
24.11.2013 14:09 |
Автор: Бойко Ольга Вікторівна, кандидат економічних наук, викладач кафедри менеджменту та маркетингу Луцького національного технічного університету; Адамук Валентина Віталіївна, магістр, Луцький національний технічний університет
|
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;] |
В умовах економічної інтернаціоналізації досвід успішних підприємств свідчить, що інновації та креативні рішення забезпечують виключні конкурентні переваги, довгострокову прибутковість та високі темпи розвитку [5, c. 156]. Орієнтація економіки України на розвиток ринкових відносин, становлення різних форм власності та організацію виробництва на фоні кризової ситуації в національній економіці вимагає радикальної реорганізації та активізації економічної політики, в першу чергу інноваційної. Лісогосподарські підприємства не є винятком, до того ж сфера, в якій вони функціонують, особливого стратегічного значення та потребує з боку держави посиленої уваги і підтримки. Розвиток ринкових умов господарювання поставив перед працівниками лісу складні завдання в зв’язку з приватизацією державного майна і можливою зміною форм організації виробництва на лісогосподарських підприємствах [2, с. 83]. Як виявилося, на даному етапі розвитку ринку лісопродукції впровадження в управління лісами інноваційних підходів значно важливіше, ніж заміна обладнання та освоєння нових технологій, оскільки процес відтворення та використання лісових ресурсів України не відповідає критеріям сталого розвитку лісового господарства. Лісовий сектор економіки становить близько 5 % промисловості України [4]. Ведення лісового господарства на місцевому рівні здійснюють державні підприємства, які належать до сфери управління Державного аґентства лісових ресурсів України та координуються його відповідним територіальним органом. Нинішня організаційна структура управління лісовим господарством дає галузі змогу виконувати перед державою зобов’язання щодо відновлення, охорони і захисту лісів, забезпечення необхідними лісоматеріалами [3]. Слід відзначити, що метою інноваційного розвитку лісового сектора економіки є стійке та стабільне забезпечення населення й підприємницьких структур деревиною та недеревною сировиною, захисними та рекреаційними послугами, екологічна рівновага та збереження біорозмаїття [6, с. 375]. Виходячи з цього, генеральним принципом інноваційного розвитку лісового сектора української економіки має бути формування механізму, збалансованого у нерозривній системі використання та відтворення багатогранних лісових ресурсів, який забезпечує взаємоузгоджений рух відповідно до головних стратегічних напрямів. Інноваційний розвиток лісопромислового комплексу (ЛПК) України передбачає три пріоритетних напрями інноваційної лісової політики [1, c. 178]: - розвиток ефективно функціонуючої регіональної інфраструктури лісового сектора інноваційного типу; - підтримка й регулювання сталого розвитку інноваційної діяльності всіх суб'єктів лісових відносин у секторі лісового бізнесу; - сталий розвиток соціально-економічних параметрів життя населення, бізнес-процесів у лісовому секторі на базі прискореного розвитку й високої концентрації науково-технічного, освітнього та інноваційного потенціалів. В умовах ринкової економіки загострюються суперечності між суспільними та приватними інтересами у сфері інвестування у лісогосподарське виробництво. Держава повинна забезпечувати пріоритет суспільних інтересів і достатній рівень інвестування тих заходів, котрі забезпечують розвиток підприємств ЛПК [7, c. 141]. Інноваційний розвиток лісового сектора повинен базуватися на балансі інтересів населення, бізнесу й екологічних пріоритетів конкретного регіону, що визначає генеральну мету концепції, яка спрямована на реалізацію стратегічних національних пріоритетів та програм – підвищення добробуту населення, соціально-економічного розвитку регіонів, розвитку науки й освіти, забезпечення економічної та екологічної безпеки країни. Підсумовуючи вищевикладений матеріал, відзначимо, що інноваційний розвиток підприємств ЛПК на сьогодні потребує застосування нових підходів, оскільки процес відтворення та використання лісових ресурсів України не відповідає критеріям сталого розвитку лісового господарства. Метою інноваційного розвитку лісового сектора економіки повинно бути стабільне забезпечення населення й підприємницьких структур деревиною та недеревною сировиною. Таким чином, інноваційний розвиток підприємств ЛПК, з одного боку, є складовою частиною розвитку економіки і важливим аспектом відтворення виробничих відносин, а з іншого, – процесом цілеспрямованого, послідовного руху підприємства до збалансованого інноваційного стану.
Список використаних джерел: 1. Андрушків Б. М. Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства : [навч. посіб.] / Б. М. Андрушків, Л. М. Мельник, Л. Я. Малюта. – Тернопіль : ТНТУ, 2010. – 238 с. 2. Бойко О. Проблеми інноваційного розвитку в промисловості України / О. Бойко // Економіст. – 2004. – № 5. –С. 82-85. 3. Дані Державного аґентства лісових ресурсів України: [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://dklg.kmu.gov.ua 4. Державна цільова программа “Ліси України” на 2010–2015 роки: [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua 5. Крылова И.К. Формирование конкурентоспособной инновационной стратегии развития предприятия / И.К. Крылова // Реструктуризация промышленных предприятий: материалы Всероссийской научно-практической конференции, 3-5 мая 2005 г., Казань. – Казань: КГФЭИ, 2005. – С. 156-159. 6. Кузьмін О. Є. Управління інноваційним процесом на підприємствах: проблеми і шляхи їх розв’язання /О. Є. Кузьмін, С. В. Князь, Л. І. Мельник // Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». – 2010. – № 2. – С. 371-382. 7. Шершун М. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств лісового господарства України / М. Шершун // Економічний аналіз. – 2012. – Вип. 10, Ч. 2. – С. 141-144.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|