|
|
|
ПРОБЛЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ
| |
| 05.10.2013 18:58 |
|
Автор: Іванов Ю.В., кандидат економічних наук, доцент ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»; Малютін Є.В., магістрант спеціальності «Менеджмент організацій та адміністрування» ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»
|
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
В умовах глобалізації світової економіки сфера послуг набуває динамічного розвитку та стає одним із впливових чинників, від яких залежить зростання економіки, підвищення конкурентоспроможності країни на світових ринках, покращення добробуту населення [1].
Сфера послуг забезпечує процес виробництва матеріальних благ, відтворює робочу силу, створює додаткові матеріальні блага, задовольняє потреби населення в різних видах обслуговування за рахунок виконання економічної та соціальної функцій. Проте при цьому сфера послуг потребує фахівців – менеджерів – для сучасного управління організаціями сфери послуг. За умов соціально-економічних перетворень в Україні виникає потреба в радикальному вдосконаленні управлінського механізму на принципах демократизації, підприємництва та конкурентоспроможності.
Нестача спеціалістів-професіоналів у сфері менеджменту розглядається в сучасних умовах як одна із нагальних проблем економіки України. Сьогодні основну увагу в сфері послуг зосереджено на регулюванні її діяльності.
Дослідження сфери послуг як окремої галузі економіки країни, що представлена низкою найрізноманітніших за видами надаваних послуг підприємств, які володіють специфічними рисами і технологіями, надання послуг продукують особливі нематеріальні товари, що знайшли відображення в працях теоретиків та практиків: Д. Бела, В. Гамаюнова, Л. Демідової, В. Іноземцева, А. Сидорової, Т. Скоробогатової, О.Моргулець, Л. Ткаченко, А. Чухно, Ж. Фурастьє, В. Янченко та ін.
Нещодавно в сферу послуг зазвичай включали культуру, освіту, охорону здоров’я, побутове обслуговування, пасажирський транспорт і зв’язок, рекреаційні послуги, громадське харчування, а послуги трактувалися як види діяльності, робіт, у процесі виконання яких не створюється новий, раніше не існуючий матеріально-речовий продукт, а змінюється якість уже існуючого, створеного продукту. Це блага, представлені не у вигляді речей, а в формі діяльності [2]. Тобто діяльність сфери послуг включає в себе не лише види праці, які не мають речової форми, а й такі види трудової діяльності, що мають чітко виражений речовий характер. Таким чином, уявлення про послуги з позиції держави повинні базуватися не лише на поділі народного господарства на виробничу та невиробничу сфери, а й на якісних і кількісних ознаках товару-послуги
Розвиток сфери послуг стимулюється за рахунок перетікання працівників із виробничої сфери; вивільнення робочої сили за рахунок автоматизації сільського господарства; розширення спектру послуг, що супроводжують виробництво, та міжнародної торгівлі, що можлива за відсутності бар’єру під час передачі послуг на відстані.
У сфері послуг в Україні відбувається збільшення кількості організацій сфери послуг і зміцнення недержавного сектора економіки, на вітчизняному ринку з’являються іноземні конкуренти, що мають досвід роботи в цій сфері у своїх країнах. Проте при цьому заважають нормальному розвитку сфери послуг ряд бар’єрів з боку:
1. Законодавчої бази (недосконалі нормативно-правові акти, які регламентують діяльність організацій сфери послуг);
2. Низький рівень конкурентоспроможності (недостатня професійна кваліфікація персоналу);
3. Слабке реагування підприємств державного сектора економіки на мінливі умови в споживчому попиті;
4. Недосконала кадрова політика (проблеми пов’язані з апаратом управління та методами їх подолання);
5. Слабкі комунікаційні процеси всередині організації (недостатньо налагоджені зв’язки персоналу із клієнтами).
Вивчення й аналіз доробок вітчизняних і зарубіжних вчених з проблемами менеджменту в сфері послуг свідчить, що для менеджерів украй потрібні такі якості, як: високий професійний рівень, творчі можливості, відчуття нового, критичність, бажання постійно підвищувати рівень своєї освіти і кваліфікації; наявність економічних знань; добра підготовка до організаторської та керівницької діяльності; наявність певних психологічних якостей (цілеспрямованість, добросовісність, працелюбність, психологічна стійкість). Сучасні керівники організацій, ефективні менеджери мають спрямовувати свої зусилля на створення зручного для більшості клієнтів режиму роботи та сприятливих умов для всіх клієнтів; навчання персоналу уважного, чуйного ставлення до споживачів; побудову ефективної системи контролю, що враховує результати, пов’язані з роботою співробітників.
Таким чином, враховуючи проблеми, що пов’язані із функціями сфери послуг сучасний менеджмент у сфері послуг має бути спрямований на організацію процесів розробки та надання послуг; забезпечення високої якості обслуговування; неперервну підготовку та вдосконалення професійної майстерності персоналу; формування власних традицій та ефективне використання набутого досвіду; вдосконалення комунікаційних процесів усередині організації між всіма ланками управління та персоналом і клієнтами; впровадження різних способів оцінювання діяльності працівників і підприємства в цілому.
Список використаних джерел:
1. Ігнатієва А.В., Исследование систем управления / А.В. Ігнатієва, М.М. Максімцов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 157 с
2. Райзберг Б. А. Современный экономический словарь / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский, Е. Б. Стародубцева [4-е изд., перераб. и дополн]. – М. : ИНФРА-М, 2005. – 480 с.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter