|
|
|
ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
|
05.10.2013 18:52 |
Автор: Стеблянко-Авраменко Марина Сергіївна, асистент кафедри менеджменту ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»; Левадна К.О., магістрант спеціальності «Менеджмент організацій та адміністрування» ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
Основною метою сучасного українського підприємства є формування такої моделі менеджменту, яка забезпечила б йому високу ефективність діяльності та стійке становище на національному ринку, високий рівень конкурентоздатності та отримання додаткових прибутків саме від здійснення господарських операцій. Керівництво кожного підприємства для його ефективного функціонування та розвитку повинно порівнювати те, що зроблено за відповідний період з цілями та завданнями, які поставлено раніше. Саме ця повсякденна робота стосується процесу управління підприємством. Отже, менеджмент підприємства доцільно розглядати як цілісний, взаємопов’язаний і циклічний процес, що складається із конкретних видів робіт, які називаються його функціями. Враховуючи це науковці та практики виокремлюють різні підходи до менеджменту підприємства. Одне із провідних місць серед них займає функціональний підхід. Проблему ефективного формування функціонального підходу до управління підприємством в своїх роботах досліджували такі науковців як: Б.М. Андрушків, С.А. Бугуцький, В.С. Верлюк, С.І. Дорогунцова, І.В. Іванова, О.Є. Кузьмін, І.І. Лукінова, П.В., М.М.Мартиненко, Мельник, Г.В., Т.Л.Мостенська, Г.Г. Осовська, А.А. Пилипенко, Л.І. Скібіцька, Н.П. Тарнавська, М.М. Філоненко, Ф.І. Хміль та інші. Проте, ця проблема потребує подальшого комплексного аналізу, що, власне, і обумовлює актуальність нашого дослідження. З огляду наукової літератури можна визначити функціональний підхід як сутність до менеджменту полягає в тім, що потреба розглядається як сукупність функцій, які потрібно виконати для задоволення потреби. Функціональний підхід до управління підприємством є історично обумовленим, оскільки з розвитком людства виникла необхідність забезпечувати його зростаючі потреби. Здійснення управління, відповідно із функціональним підходом, дає змогу керівникам мати реальну можливість активно впливати на майбутній розвиток підприємства та систему управління цього підприємства з урахуванням потреб, оскільки з метою ефективного управління підприємством діяльність апарату управління поділяється на відокремлені, але взаємопов’язані між собою функції, що зумовлює метод ефективного управління підприємством. Диференціація функцій управління дозволяє виділити окремі завдання і види управлінської діяльності та регламентувати раціональні правила та процедури їх здійснення. У визначенні сутності функцій управління, їхньої класифікації і трактуванні немає однозначності. Одні автори класифікують функції управління за ознакою їх першочерговості в діяльності організації, інші – за пріоритетністю у застосуванні на певних рівнях управління. Але всі погоджуються, що лише комбінування функцій може дати конкретні результати. Функціонування підприємства забезпечується виконанням конкретних функцій управління, які поділяються на основні і додаткові. Основні функції визначаються економічною роллю організації, і їхнє виконання має забезпечуватися за будь-яких умов. Без виконання цих функцій підприємство просто не може існувати. Вони спрямовані на три важливих об’єкти управління: управління персоналом; управління предметами праці (функції постачання або закупівель, виробництва); управління інформацією (функції створення і удосконалення продукції, фінанси, маркетинг, бухгалтерський облік і статистична звітність). Додаткові функції спрямовані на підтримку основних функцій для підвищення ефективності їхнього виконання. Їхнє призначення – управління окремими параметрами основних об’єктів. Основні і додаткові функції можуть бути реалізовані, якщо менеджери точно знатимуть які дії (процедури) вони повинні виконувати в технологічному процесі управління. Для досягнення мети, визначеної підприємством, необхідно також забезпечити взаємопов’язане виконання основних і додаткових функцій у єдиному процесі. Ці ролі виконують адміністративні функції або, як їх називають, загальні функції менеджменту. Варто зазначити, що в сучасній літературі у галузі менеджменту немає розбіжностей щодо ролі й призначення загальних функцій управління. Однак, дотепер тривають дискусії про їхній склад. Прихильники американської моделі менеджменту виділяють чотири основні (загальні) функції управління: планування, організація, мотивація та контроль. Дослідники вітчизняної моделі до цього часу не дійшли згоди щодо кількості загальних функцій. Тому їхня кількість у різних літературних джерелах коливається від шести (класифікація О.Є.Кузьміна), семи (класифікація М.М.Мартиненка), восьми (класифікація Ф.І. Хміля) до сімнадцяти (класифікація Г.А.Колесникова). Розглядаючи роль функції управління у технології менеджменту, слід звернути увагу на змістовну сторону загальних функцій і їхню роль у процесі управління. Важливою особливістю загальних (основних) функцій управління є те, що вони вступаючи у взаємодію, утворюють замкнений “цикл управління”. Саме ця особливість визначає склад функцій менеджменту. Таким чином, розглянувши функціональний підхід до управління підприємством, можна стверджувати, що ефективне здійснення процесу управління залежить від взаємозв’язку, цілісності та циклічності окремих видів управлінської діяльності.
Список використаних джерел: 1. Завадський Й.С. Менеджмент: [навч.посіб.] / Й.С.Завадський. – К.: Вид-во Європейський університет. – 2001. – 542 с. 2. Кузьмін О.Є. Основи менеджменту: Підруч. / О.Є.Кузьмін, О.Г.Мельник. - К.: Академвидав, 2003. - 416 с. 3. Лук'янихін В.О. Менеджмент: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / В.О.Лук’янихін . - Суми : Університетська книга, 2004. — 590с 4. Осовська Г.В. Менеджмент організацій: Навч. посіб. / Г.В.Осовська, О.А.Осовський. - К.: Кондор, 2005. - 860 с. 5. Тарнавська Н.П. Менеджмент: теорія і практика / [навч.посіб.] / Н.П.Тарнавська, Р.М. Пушкар. – Тернопіль: Просвіта, 2000, - 456 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|