|
|
|
ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ
| |
| 05.10.2013 18:32 |
|
Автор: Стеблянко-Авраменко Марина Сергіївна, асистент кафедри менеджменту ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»; Котьман Т.В., магістрант спеціальності «Менеджмент організацій та адміністрування» ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»
|
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
Розвиток ринкових відносин у країнах світового економічного співтовариства свідчить про успіх роботи підприємств визначається розробкою всіх компонентів їх систем управління, одним з яких є персонал. У зв'язку з цим особливого значення набуває удосконалення системи управління персоналом, і в першу чергу, стратегічного управління. В умовах постійно зростаючої конкуренції завдання завоювання й утримання підприємством стійкої конкурентної позиції на ринку вимагає формування і реалізації адекватної, науково обґрунтованої стратегії управління персоналом.
Загальні проблеми стратегічного і тактичного управління персоналом організації розглядаються такими визначними науковцями, як І.Ансофф, К.Боумен, О.С.Виханський, О.І.Наумов, В.С.Пономаренко, Ганза І.В., Кім Л.С., Лиходєдова О.В., Пархоменко Н.А., Проскура В.Ф., Григорук В.С., Синіговець О.М. та інші. У наукових дослідженнях цих авторів розглядались питання, що стосуються сутності стратегічного управління персоналу, оцінки його необхідності та ефективності. Разом із тим, всебічне вивчення та аналіз опублікованих праць засвідчили необхідність подальшого дослідження проблеми стратегічного управління персоналом підприємства.
Отже, стратегія – загальний, не деталізований план певної діяльності, який охоплює тривалий період, спосіб досягнення складної цілі. Тактика – це засоби, методи, що забезпечують успіх реалізованої стратегії.
З огляду на стратегічне і тактичне управління, можна визначити наступні проблеми щодо управління персоналом підприємства:
1. Технології стратегічного і тактичного управління персоналом недостатньо розроблені.
2. Людським ресурсам організацій, на відміну від інших видів ресурсів, (матеріальних, фінансових, інформаційних) властивий довгостроковий характер використання та можливість трансформацій в процесі управління ними. Проте вони схильні до деяких видів зносу, тому їх необхідно відновлювати і відтворювати, що потребує великих капітальних вкладень.
3. Неефективність застосування в управлінні персоналом принципів оперативно-тактичного управління в рамках стратегічного управління організацією.
4. Використання персоналу як ресурсу характеризується тим, що його відтворення здійснюється після певного терміну його діяльності, що визначається «зносом»; його придбання та підтримку в працездатному стані потребують.
У західноєвропейських країнах ефективне вирішення проблем щодо стратегічного управління персоналом відбувається за допомогою використання підходів до стратегічно і тактичного управління персоналом. Розглянемо відмінності в підходах до стратегічного і тактичного управління персоналом в 10-х західноєвропейських країнах:
1. Італія, Великобританія, Німеччина застосовується механістично-легалізований підхід до управління персоналом підприємств;
2. Франція, Іспанія, Норвегія найчастіше застосовується стратегічний підхід до управління персоналом з боку централізованої служби по роботі з кадрами.
3. Голландія, Данія – децентралізована нескоординована кадрова політика.
4. Швеція, Швейцарія прагнення до інтегрального способу дій у сфері управління персоналом.
У порівнянні із західноєвропейськими країнами, які вище зазначені, стратегічне і тактичне управління персоналом на підприємстві в нашій країні відрізняється. Кадрова робота у більшості випадків розглядається як часто адміністративна і обмежується вирішенням оперативних завдань, тому стратегія і тактика працюють не ефективно. Багато в чому це зумовлено тим, що нові служби управління персоналом працюють по-старому. Перехід до ринкових відносин передбачає відхід від ієрархічного управління, жорстокої системи адміністративної дії на персонал підприємства і зумовлює необхідність трансформації пріоритетів і цінностей підприємства, головними з яких всередині підприємства є його працівники, а за межами – споживачі продукції. А в західноєвропейських країнах, які були вище зазначені більш лояльні підходи, тому стратегія і тактика управління персоналом на їх підприємствах, діє на високому рівні.
Отже, стратегічне управління персоналом - це управління щодо формування кадрового потенціалу організації з урахуванням поточних і майбутніх змін, що відбуваються у її зовнішньому та внутрішньому середовищі. Це дозволяє організації виживати, розвиватися і досягати своїх цілей у довгостроковій перспективі. До основних проблем стратегічного управління персоналом підприємства належить зростання ролі служби управління персоналом в постійному нарощуванні компетентності співробітників; неефективність застосування в управлінні персоналом принципів оперативно-тактичного управління; інвестування грошових коштів може здійснюватися лише з позицій стратегічної доцільності.
Список використаних джерел:
1. Управління персоналом організації» під ред. А. Я. Кибанова, М. Инфра-М, 2001 р., 637 стор. с. 205-206.
2. Балабанова Л.В. Управління персоналом: Навч. посібник / Л.В. Балабанова, О.В. Сардак. - К.: Професіонал, 2006. - 512 с.
3. Славгородская О.Ю. Портфельный подход к формированию конку-рентной стратегии управления персоналом предприятия // Економіка розвитку. – 2003. – №2 (26). – С. 52-55.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter