|
|
|
УПРАВЛІННЯ РИЗИКОЗАХИЩЕНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
|
05.10.2013 18:11 |
Автор: Стеблянко-Авраменко Марина Сергіївна, асистент кафедри менеджменту ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»; Заяра Валерій Іванович, магістрант спеціальності «Менеджмент організацій та адміністрування», ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
Існування ризиків як невід'ємної частини підприємницької діяльності призвело до необхідності розробки конкретних методів і прийомів їх виявлення при прийнятті та реалізації управлінських рішень. Підприємства працюють в різних умовах конкурентного середовища, маючи різне внутрішнє середовище, рівень виробничого потенціалу, кадровий склад тощо. У зв'язку з цим у кожного підприємства виникають ризики, властиві безпосередньо тільки йому і пов'язані зі специфікою виробничої, технологічної, комерційної, фінансової та інших видів діяльності. Важливо своєчасно їх виявити і визначити ймовірність настання, час настання, а також можливий збиток. Головною перешкодою науково обґрунтованого управління ризикозахищеністю в Україні є недостатня розробленість багатьох теоретичних положень, а також методичних підходів, що забезпечують успішну реалізацію ризикових рішень. З урахуванням того, що кожен господарюючий суб'єкт самостійно приймає рішення і несе відповідальність за можливі наслідки реалізації ризиків, їх виявлення, аналіз і оцінка ступеня впливу на результати діяльності підприємства стають одними з актуальних завдань менеджменту. Основним питанням стосовно виявлення причин виникнення ризиків та управління ризикозахищеністю на підприємстві було присвячено багато наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених, а саме: І.А. Ансоффа, С.Г. Беляєва, І.О. Бланка, Л.С. Бляхмана, О.П. Градова, В.М. Гриньової, А.Г. Грязнової, Є.М. Короткова, В.І. Кошкіна, Є. Майєра, В.С. Пономаренка, Т.О. Резнікової, Г. Саймона, Г.К. Таля, Д. Шіма, Г.О. Шредера та інших. Системний підхід визначає ризикозахищеність як властивість системи, що забезпечує її сталий і стабільний розвиток в умовах виникнення різних видів ризиків внутрішнього і зовнішнього середовища. Тобто, це така характеристика системи, яка дає змогу звести до мінімуму, а у кращому випадку, і повністю позбутись негативних наслідків впливу ризиків різноманітної природи [2; с. 17]. Ризикозахищеність підприємства – це забезпеченість життєво-важливих інтересів і потреб системи підприємства від всього спектра зовнішніх і внутрішніх загроз, різних за своєю природою [1; с. 56]. Ризикозахищеність відображає здатність системи ефективно протидіяти внутрішнім і зовнішнім загрозам, здатність адекватно і швидко змінювати свою внутрішню структуру відповідно до динамічних умов. Чим більший рівень ризикозахищеності від негативних агресивних впливів ризиків, тим вищим ступенем життєздатності володіє система підприємства [2; с. 16]. Через незадовільний фінансовий стан значної кількості українських підприємств актуальними є проблеми розроблення й першочергової реалізації заходів, спрямованих на нейтралізацію найнебезпечніших проявів ризику в ланцюжках економічних явищ, що призводять до кризового стану. Крім того, існує необхідність впровадження заходів, спрямованих на швидке поновлення платоспроможності й відновлення достатнього рівня фінансової стабільності суб’єкта господарювання, що забезпечують його вихід із кризового стану.
Список використаних джерел: 1. Антикризисное управление: учебн. пособ. – В 2-х т. – Т. 2: Экономические основы / отв. ред. Г.К. Таль. – М.: Изд-во «Инфра-М», 2004. – 432 с. 2. Хохлов Н.В. Управление риском: учеб. пособие для вузов / Н.В. Хохлов. – М.: ЮНИТИ-ДИАНА, 2001. – 239 с. 3. Шимановська-Діанич Л.М. Концептуальні особливості управління ризикозахищеністю малих підприємств / Л.М. Шимановська-Діанич, А.З. Шимановський // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України: Серія : Економічні науки. – 2006. – N1. – С.62-69.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|