|
|
|
ПОЛІТИКА УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
| |
| 05.10.2013 18:07 |
|
Автор: Стеблянко-Авраменко Марина Сергіївна, асистент кафедри менеджменту ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»; Дорошенко М.А., магістрант спеціальності «Менеджмент організацій та адміністрування», ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
Управління підприємством полягає у впливі однієї особи або групи осіб (менеджерів) на інші особи (ті, якими управляють) для спонукання дій, що забезпечують досягнення цілей.
Політика управління – це стратегія, що забезпечує досягнення поставлених цілей на основі концентрації уваги на засобах для їх досягнення. Політика управління підприємством в сучасних умовах господарювання має включати в себе три аспекти: інституціональний («Хто» управляє «ким»?), функціональний («як» здійснюється управління і «як» воно впливає на підлеглих?) та інструментальний («чим» здійснюється управління?).
Теорія і практика показують, що ефективне управління базується на трьох рівнях: вищий, середній та нижчий. Менеджери низової ланки в основному здійснюють контроль за виконанням виробничих завдань; часто безпосередньо відповідають за використання виділених їм ресурсів (сировини, обладнання); прийняті ними рішення реалізуються. Робота молодших керівників координується і контролюється керівниками середньої ланки які безпосередньо приймають рішення в галузі функціонування. Менеджери вищого рівня управління приймають стратегічні, довготермінові та загальні рішення. Чим вище ієрархічний рівень, тим більше зростає об'єм та комплексність функцій, що виконуються, підвищується рівень відповідальності, частка стратегічних рішень і, таким чином, вплив на події на підприємстві і можливість доступу до інформації. Чим нижче ієрархічний рівень, тим більше зростає простота та безперервність робіт, що виконуються, частка оперативних видів діяльності і частота перевірок.
Важливим завданням управління підприємством є визначення політики його діяльності. Політика управління підприємством включає головні вимоги відносно відношення менеджерів до учасників підприємницької діяльності, зокрема, їх готовність нести відповідальність за працівників підприємства та вкладників капіталу; оточуючого середовища, зокрема, відповідальність за відношення до громадськості та екологічного середовища; соціально-технологічних змін; підприємницького ризику, зокрема, їх готовність або неготовність до ризику.
Огляд наукової літератури дає змогу зробити висновки, що розрізняють структурну політику та політику процесу. До структурної відносять політику: створення перспективного та дієспроможного підприємства; правової форми; політику, що визначає відношення власника до підприємства; коопераційну політику, що займається співробітництвом різних підприємств; політику концентрації та розукрупнення; політику ліквідації.
Політика процесу включає цілі, засоби та шляхи функціонування окремих сфер діяльності підприємства. Зокрема, сюди входять: політика придбання (розпорядження сировиною, допоміжними і необхідними для виробництва матеріалами та запасними частинами, а також платними послугами); інвестиційна політика відносно обладнання (використання, утримання та відбраковка обладнання); кадрова політика (набір, зайнятість, оплата праці, підвищення кваліфікації та звільнення зайнятих у виробництві); фінансова політика (виплата та покриття необхідних витрат); виробнича політика (організація системи виробництва, розміри партій виробів, послідовність їх обробки); політика звітності про діяльність підприємства.
У політиці управління підприємством концентруються основні цінності, які для співробітників повинні слугувати орієнтирами в їх діяльності. При цьому підприємство має розглядатися як:
1) соціальна організація, в якій працівники можуть вільно проявляти та розвивати свої здібності, навички, потенціал;
2) виробник продуктів, що знаходить попит;
3) конкурент іншим виробникам продуктів, що переслідує мету утримувати, розширяти та розвивати власний ринок;
4) соціальний інститут, що враховує інтереси всього суспільства;
5) частина вільного господарчого укладу, прибічником якого воно являється;
При формуванні ефективної політики управління підприємством велику роль відіграють принципи підприємства, що являють собою основний закон, що чітко і ясно формулює загальні директивні положення про бажану поведінку всіх його членів. Принципи підприємства включають в себе наступні положення: 1) загальні термінові цільові установки; 2) концепції, пов'язані з ринком; 3) принципи, пов'язані з управлінням; 4) принципи, пов'язані з працівниками; 5) принципи зовнішніх зв'язків;
Дотримання вище вказаних принципів дає змогу формувати ефективну політику управління підприємством, і навпаки, при порушенні цих принципів можуть виникати проблеми в загальній системі управління підприємством.
Таким чином, політика управління будується як метод досягнення цілей підприємства. У політиці управління ідеї окремих людей впроваджуються в ідеї. Їх почуття власності стають рухомою силою, що утворює засоби досягнення цілей. У свою чергу, засоби досягнення стають первісною ціллю, а результати – мірою того, наскільки ефективною була політика управління підприємством.
Список використаних джерел:
1. Ефективне управління підприємством. http://www.agro-business.com.ua/component/content/article/423.html?ed=39
2. Осовська Г.В. Менеджмент організацій : Навч. посібник / Г.В. Осовська, О.А. Осовський. – К. : Кондор, 2005. – 860 с.
3. Хомяков В.I. Менеджмент підприємства [Текст] : Навч. посібник / В.I. Хомяков. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Кондор, 2009. – 434 с.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter