|
|
|
РЕГУЛЮВАННЯ ІНФЛЯЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ
| |
| 05.10.2013 12:49 |
|
Автор: Дерев’янко Л.О., Київський фінансово-економічний коледж Національного університету ДПС України
|
|
[Секція 5. Банківська справа. Фінанси, грошовий обіг та кредит;] |
В нашій вітчизняній літературі інфляція визначається як обезцінення грошей, зубожіння населення, переповнення грошових каналів паперовими грішми.
За визначенням доктора економічних наук, професора Базилевича В.Д.: “Інфляція – це стійке і відчутне зростання рівня цін, яке виникло внаслідок того, що значна частина грошової маси виявилась не забезпеченою економічними благами”[1, c.459].
Інфляція впливає не лише на населення і підприємства, а й на державу в цілому, держава зацікавлена у зниженні можливих втрат, пов'язаних з ризиком зростання інфляції. Тому регулювання інфляційних процесів є актуальним, тому що потрібно розробляти методи і програми для регулювання цих процесів.
В світовій економічній науці виділяють такі основні причини інфляції:
- грошово-кредитна емісія,
- монополістичні тенденції в економіці,
- структурна розбалансованість економіки,
- слабкість валютно-фінансової системи. Залежно від швидкості зростання загального рівня цін на товари та послуги розрізняють три види інфляції:помірна інфляція, галопуюча інфляція та гіперінфляція, азалежно від особливостей зростання загального рівня цін на різні групи товарів розрізняють збалансовану й незбалансовану інфляцію.
Світовий досвід показує, що інфляційні процеси, як правило, супроводжуються зростанням обсягів виробництва та зниженням безробіття, але вони можуть відбуватися також через падіння виробництва за умов стагфляції (виникає тоді, коли одночасно зростають ціни і скорочується виробництво).
Інфляція впливає на всі сфери людського життя. Особливо відчувають цей вплив населення та підприємства країни. Інфляційний ризик – це ризик того, що під час зростання інфляції одержувані грошові доходи знецінюються з погляду реальної купівельної спроможності швидше, ніж зростають. У таких умовах усі несуть реальні втрати.
На думку переважної більшості вітчизняних економістів є вже розроблені і запропоновані методи боротьби з інфляцією, на які варто звернути увагу, а саме адміністративні і економічні[3, c.8].
Адміністративні методи – це встановлення державою обмежень на підвищення цін та контроль за доходами.
Економічні методи впливають на інфляцію попиту та інфляцію витрат.Їх поділяють на 2 групи. Перша група – сукупність заходів антимонопольної політики, друга – це заходи, які сприяють зменшенню витрат виробництва, податків на бізнес, імпортного мита на ввезені засоби виробництва та стимулювання технічного прогресу[2, c.230].
Але сучасна Україна активно використовуєціновийважіль. Вона регулює 10-20% відусіхцін. Також, прогнозуваннясоціально-економічногорозвитку - ценауковеобгрунтованествердження про можливийсоціально-економічний стан розвиткуоб'єкту (країни, галузі, регіонутощо) в майбутньому та альтернативні шляхи і строки досягнення такого стану. Ще не менш важливим методом є пропагандистські (морально-етичні) засоби економічної політики. Вони заключаються у впливі держави на формування та функціонування соціальних цінностей, морально-етичних норм та правил поведінки громадян.
Індекс інфляції в Україні за 2009 рік – 112,3 %, за 2011рік – 104,6 %, а в серпні 2013 склав 99,3%. З цього можна зробити висновок, що Україна використовує ефективні методи боротьби з інфляцією[4].
Отже, для контролю інфляційних процесів повинна складатися антиінфляційна програма, яка повинна включати такі заходи, що стримували б інфляцію, а саме:
– викорінення структурних перекосів;
– реальна конверсія військово-промислового комплексу;
– ліквідація збиткових підприємств;
– зменшення дефіциту державного бюджету;
– розвиток ринку платних послуг;
– зниження ліквідності грошових заощаджень населення і їх поточних доходів шляхом підвищення відсотків на депозити;
– активне залучення до ринкового обороту нетрадиційних товарів (нерухомості, цінних паперів).
Список використаних джерел:
1. Бункина М. К. Макроэкономика : [учебник] / М. К. Бункина, А. М. Семенов. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Из-во “Дело и сервис”, 2003. – 544 с.
2. Базилевич В. Д. Макроекономіка : [підручник] / Базилевич В. Д., Базилевич К. С., Баластрик Л. О. – К. : Знання, 2004. – 851 с
3. Литвицький В. Інфляція 2007 / В. Литвицький // Урядовий кур’єр. – 2008. – № 7.
4. http://index.minfin.com.ua/index/infl/
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter