|
|
|
ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ЖКГ В УКРАЇНИ
| |
| 05.10.2013 12:28 |
|
Автор: Коробко Володимир Іванович, старший викладач кафедри фінансів Чернігівського державного технологічного університету; Дудко Михайло Ярославович, студент Чернігівського державного технологічного університету; Окрушко Яна Василівна, студентка Чернігівського державного технологічного університету
|
|
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;] |
На теперішній час проблема зношення основних фондів житлово-комунального господарства значно загострилась, оскільки на протязі кількох останніх десятиріч вони не оновлювались в необхідному обсязі. Це привело і приводить до аварій і порушень в діяльності міст, особливо великих. Зокрема в Україні щорічно необхідно міняти близько 2,2 тис. км водогінних мереж – це 2,9% від їхньої загальної кількості. А замінюють тільки 0,8 % у рік, що майже в чотири рази менше необхідного. Через це в рік у середньому відбувається 260 аварій на 100 км трубопроводів, що в п'ять разів більше, ніж у Європі [1].
Таким чином, реорганізація житлово-комунального господарства є одним з пріоритетних моментів в діяльності як центральних, так і місцевих органів влади. Недосконала тарифна політика призвела до того, що брак обігових коштів на підприємствах галузі та незначні обсяги інвестицій не дають можливості не тільки здійснювати заходи щодо модернізації основних фондів, але й забезпечувати поточну операційну діяльність.
Аналізуючи розподіл видатків розвитку Державного бюджету України на 2013 рік у сфері житлово-комунального господарства, можна сказати, що на видатки на виконання заходів із запобігання аваріям та техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві може розраховувати тільки місто Славутич, і лише 440 000,0 тис. грн видатків розвитку розподіляються між місцевими бюджетами всієї країни, що є недостатньо, оскільки дана сума після розподілу між бюджетами міст стане ще меншою і її не вистачить на необхідне оновлення основних фондів підприємств комунальної галузі [2].
На жаль, співпраця з приватними інвесторами, міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями, з-за несприятливого інвестиційного клімату практично неможлива [3].
Кабінет міністрів своєю постановою № 1206 від 26 грудня 2012 р. змінив порядок формування комунальних тарифів. У тарифи закладуть інвестиції в зношений житлово-комунальний фонд. Мова йде про інвестиційну складову в тарифах, які споживачі будуть платити ліцензіатам, що надають послуги з доставки води та тепла. Раніше вони вимагали дотацій з бюджету (сформованого в тому числі і за рахунок комунальних платежів). Тепер гроші будуть брати безпосередньо зі споживачів.
Таким чином, фінансовий стан як економіки країни, так і комунальних підприємств не може забезпечити достатнє фінансування для виходу житлово-комунального господарства з критичного стану. На нашу думку, для вирішення цієї проблеми потрібно:
1) встановити обов’язковість утворення амортизаційних фондів для комунальних підприємств;
2) ввести на державному рівні інвестиційне стимулювання при переході на енергозберігаюче обладнання, заміну застарілих основних засобів на модернізовані;
3) розробити ефективну тарифну політику, яка б давала можливість підприємствам ЖКГ отримувати хоча б мінімальний прибуток для їх повноцінного функціонування.
Список використаних джерел:
1. Алла Єрьоменко. Комунальні тарифи. Що далі?..– Дзеркало тижня. – №2, 2013. – С.3;
2. Офіційний сайт Верховної Ради України. Закон України „Про Державний бюджет України на 2013 рік”. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5515-17;
3. Дубас А.О. Оцінка фінансового стану підприємств житлово-комунального господарства//Інвестиції: практика та досвід. – 2012. – №7. – С. 33–35.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter