|
|
|
ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
| |
| 03.10.2013 13:15 |
|
Автор: Білан Ольга Олегівна, студентка Київського фінансово-економічного коледжу НУДПС України
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
На сьогодні взаємовигідним розв’язанням проблеми для всіх держав Європейського Союзу є багатофункціональний розвиток сільського господарства, оскільки тільки так можна забезпечити його врівноважений розвиток. У свою чергу, багатофункціональність сільського господарства приводить до багатофункціональності села.
Протягом усього періоду становлення незалежної України продовжувалося поступове соціальне погіршення якості українського селянства і села в цілому. Сільське населення вже давно знаходиться за порогом бідності, зростає безробіття, яке сьогодні коливається від 5 до 10%, погіршуються умови його життя. Посилюється обмеження можливостей селянства, яка почалася ще за радянських часів і продовжується й понині. Ось основні причини, які призвели до занепаду аграрного сектора економіки і руйнації сукупності підприємств і установ господарського комплексу,що обслуговують основні галузі виробничої сфери
Актуальність теми обумовлюється ти, що сучасний етап світового економічного розвитку характеризується різким загостренням проблеми продовольчого забезпечення. Значною мірою це зумовлене стрімким зростанням національних економічних систем низки країн, що розвиваються, котрі через це підвищують вимоги до обсягів і структури споживання своїм населенням продуктів харчування.
Незважаючи на відставання від більшості держав за показниками матеріально-технічного забезпечення аграрної галузі, Україна все ж змогла забезпечити собі достатньо високі конкурентні позиції на світовому ринку сільськогосподарської продукції, насамперед через наявність потужного земельного ресурсного потенціалу, загалом сприятливих кліматичних умов і відносно дешевої робочої сили.
Попри низьку урожайність сільськогосподарських культур і в цілому невисоку продуктивність аграрного господарювання, Україна в світогосподарських пропорціях посідає досить вагоме місце щодо валових показників виробництва й експорту агропродовольчої продукції. Так, протягом усього періоду незалежності вона стабільно входить у першу десятку країн – світових виробників ячменю, гречки, соняшнику, картоплі, цукрового буряка і в першу двадцятку виробників пшениці, кукурудзи, ріпаку, молока.
Сільське господарство України є однією з найважливіших галузей економіки. Воно забезпечує 8,2 % валової доданої вартості, тут зайнято понад 3 млн. населення, використовується основних засобів вартістю понад 100 млрд. грн, функціонують майже 56,5 тисяч господарюючих суб’єктів, що використовують 21,6 млн. га сільськогосподарських угідь (2013р.). Вироблена в сільському господарстві 1 гривня продукції дає змогу одержувати понад 12 гривень продукції в інших галузях.
В сучасному світі сільське господарство розглядають як галузь, яка не лише виготовляє необхідні продукти або надає господарчі послуги, але й виконує значний перелік суспільно важливих функцій. Не всі вони підлягають ефективному ринковому регулюванню. Сучасні глобальні тенденції змінюють не лише розуміння ролі сільської сфери, але й суттєво розвивають її суспільні функції.
Список використаних джерел:
1.Кудла Н. Багатофункціональний розвиток сільських територій від базових ідей до активізації місцевого підприємництва / Н. Кудла // Економіка України. – 2013р.
2. Малік М. Й. Концептуальні засади розвитку сільських територій / М. Й. Малік, В. А. Пулім.
3. Статистичний щорічник України за 2013 рік / за ред. О. Г. Осауленка
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter