|
|
|
ЗОВНІШНІЙ ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ: ДОЦІЛЬНІСТЬ ТА ПРАВОВІ КОЛІЗІЇ
| |
| 18.09.2013 17:53 |
|
Автор: Хомутенко Віра Петрівна, кандидат економічних наук, професор кафедри фінансів Одеського національного економічного університету; Хомутенко Алла Віталіївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів Одеського національного економічного університету
|
|
[Секція 5. Банківська справа. Фінанси, грошовий обіг та кредит;] |
Органам місцевого самоврядування державою делеговано значну частину повноважень, зокрема, у сфері освіти, охорони здоров’ята соціального захисту, на виконання яких надаються бюджетні ресурси у вигляді закріплених податків та міжбюджетних трансфертів.Тобто, здійснення державного управлінняза станом виконання таких повноважень є об’єктивною необхідністю.
Невід’ємною складовою управління місцевими фінансами є фінансовий контроль,від результатів здійснення якого залежить законність та ефективність формування й використання централізованих фондів коштів і активів, що в свою чергу визначає добробут громадян та якість послуг, гарантованих державою. Саме тому для суспільства єважливим отримання незаангажованої інформації про стан використання фінансових ресурсів органами місцевого самоврядування. Державним органом, якийпідзвітний парламенту, є організаційно й фінансово незалежнимта уповноваженимконтролювати органи виконавчої влади, тобто здійснює зовнішній державний фінансовий контроль іможе надавати незалежну оцінку стану виконання місцевих бюджетів, є Рахункова палата. Цей орган де-факто є Вищим органом державного фінансового контролю, однак нормативно це не передбачено.
Рахункова палатаконтролює стан використання коштів державного бюджету [1]. Статтею 16 Закону України «Про Рахункову палату» (далі – Закон № 315/96-ВР)цей орган наділено правомперевіряти місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування «у тій частині їх діяльності, яка стосується використання коштів Державного бюджету України» [2].Однак, діючим Бюджетним кодексом така норма не передбачена [3]. Варто зазначити, що у Бюджетному кодексі 2001 року до повноважень Рахункової палати віднесено здійснення контролю за "використанням бюджетних коштів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади по доходах і видатках"[4]. Таким чином, необхідно врегулювати правові засадидіяльності Рахункової палати.
Зовнішній державний фінансовий контроль Рахункова палата проводить«у формі перевірки, ревізії» (п.1.2) [2]. Однак, відомо, що за результатами перевірок, ревізій винних осіб притягують до відповідальності. Натомість, Закон№ 315/96-ВРне надає такого праваРахунковій палаті[2]. Отже, орган зовнішнього державного фінансового контролю проводить контрольні заходи не фіскального характеру, метою яких є запобігання фінансових порушень та підвищення ефективності господарювання підконтрольних суб’єктів. Тож, контроль Рахункової палатипо суті є аудитом. В підтвердження цього ст.6 Закону № 315/96-ВРпередбачає за Рахунковою палатою право контролювати ефективність управління коштами Державного бюджету, перевіряти законність та ефективність використання фінансових ресурсів, що виділяються з Державного бюджету України на виконання загальнодержавних програм [2]. Отже, на практиці Рахункова палата здійснює аудит ефективності та фінансовий аудит, передбачені міжнародними стандартами INTOSAI[5].
Через зазначені вище правові колізії зовнішній аудит місцевих бюджетів в України не здійснюється, а внутрішній недостатньо комплексний та системний, що визнано у Програміекономічних реформ на 2010—2014 роки"Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" [6]. Це свідчить про неефективність контролю за фінансовою діяльністю органів місцевого самоврядування в цілому.
Аналіз звітів діяльності Рахункової палати підтвердив, що під час контрольних заходів пріоритетним є встановлення законності використання коштів, в той час як ефективність їх використання відходить на другий план. Отже, на практицізначенняцього напрямку контрольної діяльності, який повинен бути пріоритетним для незалежного державного органу, недооцінюється.
З метою підвищення ефективності управління місцевими бюджетами необхідно нормативно уповноважитиРахункову палату як орган зовнішнього державного фінансового контролюпроводити аудит місцевих бюджетів, що вимагає міжнародна практика та вітчизняне сьогодення. За умови підвищення рівня транспарентності (доступності, гласності, відкритості) інформації про результати проведених контрольних заходів Рахункової палати громадськість матиме змогу отримувати незалежну, об'єктивну, достовірну оцінку станумісцевих фінансів. Це, в свою чергу, забезпечить законність та ефективність управління централізованими фінансовими ресурсами органами місцевого самоврядування.
Підвищення рівня фінансової незалежності органів місцевогосамоврядування таефективностівиконання покладених на них завдань і функційможна досягти за рахунок удосконалення нормативно-правових й організаційних засад зовнішнього аудиту місцевих бюджетів. Пріоритетним напрямком на цьому шляху має статирозширення повноважень Рахункової палати та закріплення за нею на законодавчому рівні:
- статусу Вищого органу державного фінансового контролю, який здійснює контроль за виконавчою гілкою влади, щозабезпечить ефективність управління державними фінансами в цілому та місцевими, зокрема;
- обов’язку проведення зовнішнього аудитумісцевих бюджетів на постійній основі. Системний підхід підвищить результативність та економність використання коштів місцевих бюджетів;
- обов’язкуконтролювати ефективність управління коштами органами місцевого самоврядування, що дасть можливість отримувати незалежну комплексну оцінку стану місцевих фінансів;
- обов’язку оприлюднення результатів проведених аудитів, що підвищить рівень поінформованості громадськості про стан місцевих фінансів та ступінь довіри до органів місцевого самоврядування;
- права на ініціацію проведення аудиту місцевих бюджетів, яке підтвердить незалежність та об’єктивність Рахункової палати як органу зовнішнього державного фінансового контролю.
Список використаної літератури:
1. Конституція України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/page3.
2. Закон України «Про Рахункову палату» від 11.07.1996р. № 315/96-ВР[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/315/96-%D0%B2%D1%80.
3. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010р. № 2456-VI[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.
4. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001р. № 2542-III[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2542-14.
5. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2006 р. / пер. з англ. O.B. Селезньов, О.Л. Ольховікова,О.В. Гик,Т.Ц, Шарашидзе, Л.Й. Юрківська,С.О. Куліков. – К.: СТАТУС, 2006. – 1152 с.
6. Програма економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: httр://president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_2.pdf.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter