|
|
|
ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
| |
| 04.06.2013 23:07 |
|
Автор: Білицька Анастасія Василівна, студентка магістратури Національного університету харчових технологій; Дем`яненко Інна Вікторівна, кандидат економічних наук, доцент, Національний університет харчових технологій, м. Київ
|
|
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;] |
Основною проблемою харчової промисловості України є те, що виробниче устаткування на підприємствах здебільшого застаріле і повністю зношене, а наявні потужності характеризуються недостатньою технологічною гнучкістю та потребують швидкого оновлення. Саме інноваційна діяльність дозволяє підприємствам оновляти свою продукцію, підвищувати їх технічний рівень і конкурентоспроможність, збільшувати обсяги виробництва та реалізації продукції, розширювати ринки збуту, знижувати матеріало- та енергомісткість виробничого процесу.
Активізація інноваційно-інвестиційних процесів забезпечує впровадження у виробництво провідних і новітніх технологій, що прискорює науково-технологічний прогрес і економічне зміцнення галузі та держави в цілому.
Інноваційна діяльність - це діяльність, спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок для розширення і відновлення номенклатури, а також поліпшення якості продукції, що випускається (товарів, послуг), удосконалення технології їхнього виготовлення з подальшим впровадженням і ефективною реалізацією на внутрішньому та зарубіжному ринках. Інноваційна діяльність, пов’язана з капітальними вкладеннями в інновації, називається інноваційно-інвестиційною.
Одним із найважливіших аспектів розробки інноваційного проекту є визначення обсягу коштів для його реалізації і оптимізація джерел і термінів їх надходження, від чого значною мірою залежить швидкість виведення нового товару на ринок, а отже - його комерційний успіх [3].
Проведення ефективної інноваційної діяльності вимагає значних фінансових вкладень. Ось чому особливої актуальності набувають дослідження формування й використання джерел фінансування інноваційного.
Джерелами інвестування інноваційних проектів можуть бути: власні фінансові кошти організації та її внутрішньогосподарські резерви; позикові фінансові кошти; залучені фінансові кошти від продажу акцій або одержані у вигляді пайових та інших внесків членів трудових колективів, громадян, юридичних осіб; кошти, що перебувають у централізованому володінні об'єднань підприємств; кошти позабюджетних фондів; кошти Державного бюджету; кошти іноземних інвесторів.
- самофінансування (включає нерозподілений прибуток, накопичені амортизаційні відрахування, резервний капітал, власний капітал у вигляді статутного капіталу та інший додатковий капітал);
- залучені кошти (кошти отримані від реалізації акцій серед акціонерів, кошти від додаткового другого випуску акцій);
- позикові кошти (банківські кредити, комерційні кредити, лізинг, кошти, що отримуються підприємством від розміщення на фондових ринках облігацій підприємства). Передбачають повернення їх зі сплатою відсотків за користування або без сплати [2].
Державний комітет статистики України здійснює статистичне обстеження фінансування інновацій за такими джерелами: власні кошти, кошти державного бюджету, місцевих бюджетів, позабюджетних фондів, вітчизняних інвесторів, іноземних інвесторів, кредити, інші кошти.
Обсяг коштів, спрямованих на інноваційну діяльність, протягом останніх років стрімко зростає. Однак підприємства харчової промисловості України не демонструють суттєвого зростання обсягів фінансування інноваційної діяльності (табл. 1 ) [1]. Важливим є аналіз динаміки питомої ваги кожного джерела фінансування інноваційної діяльності.
Таблиця 1
Розподіл загального обсягу фінансування інноваційної діяльності харчової промисловості за джерелами
Загалом фінансування інвестиційної діяльності в промисловості України має тенденцію до зростання і найбільшу частку займає - за рахунок власних коштів, хоча щорічно ця частка зменшується у 2005 році вона складала 87,72%, у 2010 – 59,35%, а в 2011 – 52,92%. Це відбулося в результаті збільшення частки фінансування інноваційної діяльності за рахунок іноземних інвесторів у 2010 році та за рахунок кредитів – у 2011 році.
Що стосується саме харчової промисловості то у 2010 році порівняно з 2005 обсяги фінансування інноваційної діяльності значно зменшились, але 2011 зросли з 608852 тис.грн. до 933060 тис.грн.. Відбувається суттєвий спад частки харчової галузі у структурі фінансування інноваційної діяльності підприємств всієї промисловості. У 2005 році вона становила17,85%, у 2010 – 7,57%, а в 2011 всього 6,51%. Хоча фінансування інновацій в промисловості в цілому зростає, в харчовій промисловості показники зменшуються.
У 2005 році левова частка кредитних ресурсів та іноземних інвестицій промисловості в цілому припала на харчову і склала 50% і 62% відповідно. Це свідчить про її підйом – оновлення техніки та технологій виробництва саме за рахунок цих джерел порівняно з іншими видами промисловості. Але у 2010 іноземні інвестори взагалі перестали фінансувати інновації, а за рахунок кредитів, як джерела, цей показник склав 12%. У 2011 році навпаки, значно зросла частка фінансування у промисловості за рахунок іноземних інвесторів до 16,52%, а за рахунок кредитів значно зменшилась і складає 1%. Майже не змінюється частка власних коштів харчової галузі у структурі фінансування інноваційної діяльності підприємств всієї промисловості. У 2005 році вона становить 14,15%, у 2010 – 11,16% та в 2011 – 11,43%. Це свідчить про рівномірне інвестування в інновації за рахунок власних коштів у структурі всієї промисловості.
Необхідно зауважити, що на підтримку інноваційної діяльності за останній період (2010 – 2011рр) спостерігається відсутність фінансування за рахунок вітчизняних інвесторів та держави у процесі нарощення інноваційного потенціалу галузі. Позитивним фактором є сприяння держави оптимізації амортизаційної політики підприємств і формування джерела фінансування на просте відтворення інноваційного характеру.
У 2010 та 2011 рр зменшується питома вага фінансування за рахунок іноземних інвесторів та кредитів. Такі коливання частки кредитних коштів свідчать про їх нестабільну роль у інноваційних процесах у галузі. Підприємства вдаються до залучення кредитів виходячи із умов його доступності та потреб, що виникають. Жорсткі умови та короткі терміни надання кредитів, необхідність наявності застави, розмір відсоткових ставок тощо стримують використання цього джерела.
Постійно зростає питома вага фінансування інновацій харчової промисловості за рахунок власних джерел, у 2005 році вона становить 69,54% у 2010 – 87,49%, а в 2011 вже 92,93%. Це свідчить про поступовий перехід харчової промисловості на самофінансування інновацій. Оскільки основу власних коштів підприємств харчової промисловості становлять нерозподілений прибуток та амортизаційні відрахування, можна зробити загальний висновок про зростання ролі й значення прибутку як потенційного ресурсу фінансування інноваційного розвитку підприємств галузі. Водночас, враховуючи поширену серед вітчизняних підприємств практику приховування реального прибутку з метою зниження оподаткування, державі слід вжити заходів щодо зменшення норми оподаткування прибутку підприємств, який спрямовується на інноваційний розвиток, що сприятиме припливу фінансових ресурсів в інноваційну сферу.
Для прискорення інноваційного розвитку є необхідним істотне збільшення фінансування з боку держави, чим і стимулювати розробку й запровадження інноваційних проектів. Але для цього державна фінансова політика сприяння інноваційній діяльності має бути спрямована на:
- стимулювання збільшення обсягів власних коштів підприємств, що витрачаються з метою активізації інноваційної діяльності;
- нарощування потенціалу державного фінансування інновацій;
- збільшення обсягів кредитування інноваційних проектів;
- створення умов для нарощування інвестицій на інноваційно активних підприємствах.
Також не потрібно нехтувати досвідом таких країн, як США, Німеччина, Італія, Франція тощо, які показують, що ефективним державним стимулюванням інноваційної діяльності є такі методи:
¬ система пільгового оподаткування;
¬ система пільгових кредитів, субсидій і виплат харчовим підприємствам;
¬ прискорена амортизація машин та обладнання (основного капіталу) [4].
Проаналізувавши обсяги фінансування інноваційної діяльності харчової промисловості за джерелами виявлено, що фінансування скорочується, порівняно з іншими галузями промисловості. Але загалом має тенденцію до зростання в останні роки. Все більше підприємства харчової промисловості вдаються до самофінансування. Отже інвестується в основному прибуток та амортизація підприємства. Негативним чинником є те, що держава не достатньо приймає участь у підтримці інноваційного розвитку галузі. А отже зменшується швидкість впровадження у виробництво провідних і новітніх технологій. Для прискорення інноваційного розвитку є необхідним істотне збільшення фінансування з боку держави, чим і стимулюватиме розробку й запровадження інноваційних проектів.
Список використаних джерел:
1. Державна служба статистики Украіни [http://www.ukrstat.gov.ua/] 2012;
2. Колодійчук А.В. / Оцінка інноваційного розвитку харчової промисловості України, м. Львів 2010;
3. Хащева Т.П / Інноваційний розвиток діяльності підприємств харчової промисловості на сучасному етапі розвитку економіки 2009;
4. Гнат`єва Т.М. / Організаційно-фінансові аспекти управління інноваційним оновленнм харчової промисловості України 2010;
5. Інноваційний ресурс господарського розвитку: Монографія - за ред. к.е.н. В.П. Мельника. – К. 2005.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter