|
|
|
ОЦІНКА СУКУПНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ВИТРАТ ТА ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА
| |
| 04.06.2013 22:25 |
|
Автор: Калініченко Олександр Володимирович, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємства Полтавської державної аграрної академії
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
Будь-яке виробництво – це процес споживання енергії. Якщо є джерела енергії, то виробництво можливе, немає їх – неможливе взагалі.
Рослинництво є галуззю сільськогосподарського виробництва, в якій відбувається процес перетворення сонячної радіації на потенційну енергію органічної речовини. При цьому використовуються такі види енергії: поновлювана (сонячна енергія, енергопотенціал ґрунту, температура повітря і ґрунту); непоновлювальна (енергетичні ресурси – бензин, дизельне паливо, електроенергія; енергія, уречевлена в мінеральних та органічних добривах, пестицидах; енергія, уречевлена в насінні; енергія, уречевлена в техніці та обладнанні; енергія, уречевлена в будівлях та спорудах); енергія живої праці.
Автором розроблена оцінка сукупних енергетичних витрат та показники енергетичної ефективності виробництва продукції рослинництва.
Прямі енергетичні витрати на виробництво продукції рослинництва враховують енерговитрати на рівнях їх придбання (залучення), безпосередньо виробничого процесу та реалізації:
де Епр – прямі енергетичні витрати на виробництво продукції рослинництва, МДж; Edі – витрати енергії, уречевленої у паливно-мастильних матеріалах, електроенергії, МДж; Emі – витрати енергії, уречевленої у насінні, мінеральних та органічних добривах, засобах захисту рослин, МДж; Ezі –витрати енергії живої праці, МДж; Еuі – витрати енергії, уречевленої в основних засобах виробництва, МДж.
Непрямі енергетичні витрати на виробництво продукції рослинництва визначаються як сукупність витрат енергії управлінського та обслуговуючого персоналу, засобів на забезпечення діяльності вказаної категорії працівників, на обслуговування виробничої та соціальної інфраструктури:
де Енпр – непрямі енергетичні витрати, МДж; Esi – витрати енергії управлінського та обслуговуючого персоналу, МДж; Eyi – витрати енергії на засоби утримання управлінського та обслуговуючого персоналу, МДж; Edi – витрати енергії на обслуговування виробничої та соціальної інфраструктури, МДж.
Сукупні енергетичні витрати на виробництво продукції рослинництва:
де Ес – сукупні енергетичні витрати на виробництво продукції рослинництва, МДж; Епр – прямі енергетичні витрати на виробництво продукції рослинництва, МДж; Енпр – непрямі енергетичні витрати, МДж/га.
Для оцінки енергетичної ефективності виробництва продукції рослинництва слід використовувати показник енергетичного прибутку на 1 га посівної площі, який розраховується як різниця між сукупною енергією, накопиченою в продукції урожаю, що приведена до стандартної вологості та енергетичними витратами на виробництво продукції:
де – енергетичний прибуток, МДж/га; – сукупна енергія, накопичена в продукції урожаю, зібраного з 1 га посівної площі, що приведена до стандартної вологості, МДж/га; – енергетичні витрати на 1 га посівної площі, МДж/га.
Коефіцієнт енергетичної ефективності розраховується як співвідношення кількості енергії, яка міститься у виробленій продукції рослинництва, до кількості непоновлюваної енергії, витраченої на її виробництво:
де Кее – коефіцієнт енергетичної ефективності; Епр – сукупна енергія, накопичена у виробленій продукції, МДж; Ec – сукупні витрати енергії на виробництво продукції, МДж.
Зміни у технології виробництва продукції рослинництва доцільні лише тоді, коли коефіцієнт енергетичної ефективності більше одиниці (Кее < 1 – виробництво неефективне; 1 – 2 – низький рівень ефективності; 2 – 3 – середній; 3 – 3,5 – вище середнього; Кее > 3,5 – високий).
Основними чинниками, що визначають енергетичну ефективність виробництва продукції рослинництва, є: біокліматичні умови (фотосинтезуюча активна радіація, вміст гумусу в ґрунті, кількість опадів, температурний режим, властивості сортів та гібридів, що використовуються); технологічні чинники (система сівозмін, система обробітку ґрунту, система удобрення, система боротьби зі шкідниками та хворобами); рівень технічного забезпечення (система машин і обладнання, технічний стан засобів виробництва, матеріально-технічне забезпечення); організаційно-економічні чинники (рівень кваліфікації працівників, планування виробництва, організація виробництва, облік і контроль, мотивація працівників).
Отже, енергетична оцінка витрат і результатів виробництва продукції рослинництва дозволяє порівняти та оцінити різні технології виробництва, обрати оптимальний варіант раціонального використання природних і матеріальних ресурсів та максимального виробництва продукції на основі енерго- та ресурсозбереження.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter