|
|
|
ПРАЦЯ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
| |
| 04.06.2013 14:38 |
|
Автор: Літинська Валентина Анатоліївна, кандидат економічних наук, Хмельницький національний університет
|
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
Праця — це першооснова і необхідна умова життя людей і суспільства. Праця — це складне і багатоаспектне явище, яке відіграє в житті суспільства і кожної окремої людини таку важливу роль, що саме це поняття в широкому розумінні є невіддільним від людського життя. Змінюючи в процесіпрацінавколишнєприроднесередовище і пристосовуючийого до своїх потреб, люди не лишезабезпечуютьсвоєіснування, але і створюютьумови для розвитку і прогресусуспільства. Праця є однією з найважливіших форм самовираження, самоактуалізації і самовдосконаленнялюдини, щовже з іншого боку, але також є могутнімчинникомсуспільногопрогресу.
Особливості праці як об'єкту дослідження, полягають втому, що, по-перше, в процесі праці формується система соціально-трудових відносин, які утворюють стрижень суспільних відносин на рівні економіки в цілому, на рівні регіону, підприємства і мікроколективу; по-друге, праця є однією з головних умов життєдіяльності не лише окремої особи, але і будь-якого підприємства чи організації, а також суспільства в цілому; по-третє, праця — це доцільна діяльність людей по створенню благ та послуг, яка повинна бути ефективною, раціонально організованою.
Особливого значення соціально-економічні аспекти процесу праці набувають в наш час у зв'язку з докорінною перебудовою системи суспільних відносин. Найсуттєвіші перетворення відбуваються саме в соціально-трудовій сфері, зачіпаючи інтереси мільйонів людей і викликаючи закономірне протистояння суб'єктів цих відносин.
Слід особливо підкреслити, що сучасна економічна наука відійшла від вузького, суто виробничого погляду на працю. Саме тому,ми визначаємо працю як свідому цілеспрямовану створюючу діяльність; прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату у задоволенні своїх матеріальних та духовних потреб; як процес перетворення ресурсів природи в цінності і блага, що здійснюється і керується людиною під дією як зовнішніх стимулів (економічних та адміністративних), так і внутрішніх спонукань; як вияв людської особистості.
Результати творчості вчених, винахідників, підприємців, художників, письменників, артистів складають в розвинених країнах вагому частину національного багатства, а їхня частка в національному доході невпинно зростає. Тому ми визнаємо творчість одним із видів праці, який, щоправда, має суттєві особливості.
Праці притаманні кількісні й якісні характеристики. Кількісна характеристика праціполягає у тому, що вона є витратоюпевногообсягуенергії.Якісна характеристика праці проявляється в таких поняттях і категоріях, як складність роботи, професійна специфіка, якість кінцевих результатів праці (продукції, послуг), ефективність витраченої праці, відповідальність за трудову діяльність тощо.
Таким чином, у ході ринкових перетворень все більш очевидною стає обмеженість традиційних поглядів на трудовий процес. Без комплексного теоретичного підходу до праці як предмета наукового економічного дослідження на новій концептуальній основі, що враховує радикальні зміни в соціально-економічних відносинах нашого суспільства і обумовлює подолання відчуження праці, практично неможливо ефективно використати всі потенційні можливості працівників.
Список використаних джерел:
1. Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці. — К.: Знання-Прес, 2000.
2. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч.-метод. посібник — К.: КНЕУ, 2001.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter