|
|
|
ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ НАПРЯМКУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ВІД ВИДУ ІННОВАЦІЙ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ
| |
| 03.06.2013 21:58 |
|
Автор: Крупська Вікторія Олександрівна, Одеська національна академія зв’язку ім. О.С.Попова
|
|
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;] |
В сучасних умовах функціонування і розвиток підприємств багато в чому обумовлені ефективною роботою їх інноваційного механізму, ефективністю реалізованих ними нововведень.
Новий рівень науково-технічного розвитку викликав посилення інноваційної активності господарюючих суб’єктів. Підприємства, що впроваджують інновації, мають більш високий рівень обсягів виробництва та доходів, а їх інноваційна діяльність пов'язана з трансформацією результатів науково-технічної діяльності в новий чи вдосконалений продукт [1].
Дослідженню і вивченню проблем інноваційного розвитку підприємств присвячена достатня кількість наукових робіт. Серед них праці О. Амоши, Ю. Бажала, В. Гончарова, К. Крістенсена, Н. Краснокутської В. Ляшенка, Л. Матросової, М. Рейнора, А. Трифилової, О. Федоніна та ін.
Однак переважна більшість робіт цих учених носить загальнотеоретичний характер або присвячена вирішенню окремих аспектів проблеми.
Згідно [2, с.26] існують два основні підходи щодо тлумачення терміна «інновація».
- інновація розглядається як результат творчої діяльності;
- інновація представляється як процес впровадження нововведень.
Подібні два підходи у трактуванні терміну «інновація» також виділяють М.Є.Глущенко та О.Н. Нарежнєв [3]. Процесний підхід в них позиціонує інновації як процес реалізації ідеї та її перетворення у готовий результат (або окремі стадії цього процесу – освоєння, впровадження, комерціалізація, використання), а об’єктний підхід представляє інновації як кінцевий результат, впроваджений об’єкт.
Зауважимо, що використання лише зазначених двох підходів являється недостатнім для охоплення усіх аспектів та проявів інновацій у їх різноманітті. Адже інновації є цілісною й динамічною системою з внутрішньою структурою та механізмом. Це нова можливість, нове вирішення проблеми, результат розвитку культури, спрямований на покращення умов буття людини.
Дослідження зв’язку інновацій з розвитком підприємства крім класифікації інновацій, звичайно, потребує деталізації видів розвитку. Адже розвиток є навіть не економічним, а загальнонауковим та філософським поняттям і потребує конкретизації при його застосуванні в певних галузях знань.
Розвиток підприємства є доволі різноманітним, але для вирізнення окремих його видів пропонуємо скористатися критеріями систематизації: вид змін; джерело розвитку; масштаб та складність об’єкта розвитку; форма розвитку; підхід до забезпечення розвитку; наявність вектору розвитку; кількість вирізнених векторів розвитку; рівень комплексності очікуваних змін; характер змін; тип розвитку [4].
Вид змін відображає їх дискретність, визначаючи, чи такі зміни є поступовими та порівняно незначними, чи вони є революційними, моментними та доволі сильними. Джерело або першопричина розвитку вказують, де, у внутрішньому або зовнішньому середовищі підприємства, знаходиться причина виникнення розвитку. Масштаб та складність об’єкта розвитку конкретизують розвиток щодо окремого об’єкта або великої системи в цілому. Форма розвитку пов’язана із характером змін та показує, як вони накопичуються: лінійно, хвилеподібно тощо [4]. Підхід до забезпечення розвитку конкретизує, чи управлінський вплив сформовано заплановано або спонтанно. Наявність вектору розвитку показує, чи має розвиток підприємства якийсь напрям, чи ні. Кількість вирізнених векторів розвитку уточнює, якщо розвиток має певний вектор, якими ці вектори або вектори є. Рівень комплексності очікуваних змін відображає ступінь тих змін, які відбуваються в діяльності підприємства під час його розвитку, а характер змін дозволяє встановити, як при цьому змінюються показники діяльності підприємства. Нарешті, тип змін вказує на якісні ознаки розвитку, які конкретизують зміст розвитку щодо конкретного підприємства.
За результатами виявленого зв’язку можна, по-перше, встановлювати зв’язок між впроваджуваними певних видів інноваціями та очікуваним розвитком підприємства, по-друге, прогнозувати очікуваний розвиток підприємства на підставі відомих впроваджуваних інновацій. По-третє, для забезпечення заздалегідь визначеного типу розвитку (наприклад, при розробці та реалізації стратегії розвитку підприємства) можна вибирати ті види інновацій, які такому розвитку сприяють.
Отже, інновації безпосереднім чином впливають на розвиток підприємства. Причому інновації певних видів сприяють виникненню певних видів розвитку підприємства. Цей висновок може знайти безпосереднє застосування в управлінні інноваціями, в управлінні розвитком підприємства (при пошуку шляхів його забезпечення, при розробці стратегії розвитку підприємства тощо).
Список використаних джерел:
1. Самсонова К.В., Буряк В.О. Інноваційний розвиток, його роль та вплив на економічне зростання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: htpp: // do.gendocs.ru/docs/index-24439.html. – Назва з екрану.
2. Богатирьов І.О. Ефективність розвитку підприємств // Формування ринкових відносин в Україні. – 2003. – № 7–8 (26–27). – С. 73–79.
3. Забродский В.А., Кизим Н.А. Развитие крупномасштабных экономико–производственных систем. – Х.: Бизнес Информ, 2000. – 72 с.
4. Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 504 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: htpp: // stud-lugansk.ucoz.ua/load/3-1-0-16.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter