|
|
|
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
| |
| 18.04.2013 23:27 |
|
Автор: Жукова Дар’я Анатоліївна, аспірант Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія»
|
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
У сучасних умовах посилення конкуренції більшість підприємств знаходиться у пошуку такого способу провадження діяльності, що приніс би їм стабільний прибуток, стійкі конкурентні переваги та достатньо високий рівень захищеності бізнесу. Управління діяльністю підприємств вже багато років є предметом дослідження багатьох наукових праць та розробок зарубіжних вчених. Стратегічне управління на сьогодні є найсучаснішою парадигмою управління підприємствами. Однак, розробки закордонних вчених не є ідеальними для застосування у вітчизняних умовах через те, що культурні рівні планування та провадження економічної діяльності в Україні та закордоном істотно різні. Причинами такої тенденції є також залишки радянських традицій провадження діяльності підприємств та розбіжності в менталітеті людей. Та навіть за умов можливості застосування закордонних механізмів стратегічного менеджменту позитивний результат таких заходів не гарантований. Це пояснюється існуючою статистикою: лише 10% розроблених стратегій на підприємствах втілюються у практику. Ключовим питанням сучасної науки у галузі стратегічного менеджменту постає питання вироблення власних механізмів стратегічного управління діяльністю підприємств, розробки систем формування та втілення стратегії.
Для виконання такої задачі необхідно мати чітку уяву про теоретичну основу стратегічного менеджменту, про наявні розробки та нові грані цієї науки. Проблемам стратегічного управління досліджували багато зарубіжних та вітчизняних вчених, зокрема Д. Аакер, І. Ансофф, Л. Є. Довгань, В. С. Катькало, Г. Мінцберг, М. Портер, С. Прахалад, Г. Хемел, А. Стрікленд, А. Томпсон, Р. Фатхутдінов, З. Є. Шершньова, Ф. Котлер, А. Юданов, А. Файоль, О. П. Градов, С. Покропивний, Г. Х. Попов, П. Друкер, Дж. Б. Куїнн, Д. Кліланд, Дж. Стейнер, Дж. Гелбарт та інші.
Оскільки вивчення деякого аспекту стратегічного управління неможливе без оперування основними його аспектами необхідне чітке розуміння існуючого категоріального та понятійного апарату. Основними елементами, що формують каркас сучасної науки стратегічного управління є стратегія, місія, цілі, задачі, стратегічне бачення, стратегічний намір, стратегічний горизонт, матриці, стратегічний аналіз, планування.
Багато проблем стратегічного управління ще не розкриті. У наш час здійснюються розробки за такими аспектами цієї науки: функціональний підхід до управління, стратегічне управління розвитком підприємства, інформаційне забезпечення управління розвитком, вибір та реалізація стратегії, стратегічні зміни потенціалу, стратегічні альтернативи, стратегічна стійкість, еволюція концепцій стратегічного управління, економіка управління, стратегічний розвиток підприємства, формування системи стратегічного управління, понятійний та категоріальний апарат стратегічного менеджменту, формування концепції стратегічного управління підприємством, дослідження стратегічних змін навколишнього середовища та управління ними, типологія стратегічних рішень, ситуаційний підхід до управління, стратегічний облік, стратегічні карти, стратегії розвитку підприємства.
На наш погляд, одним з невирішених питань є питання здійснення стратегічного вибору підприємства. Це питання вимагає детального дослідження через наявність у наш час великої кількості стратегічних альтернатив для кожного підприємства. Вибір невірної альтернативи погрожує підприємству не тільки економічними наслідками, але й втратою дорогоцінного часу як на вирішення поточних проблем, так і на боротьбу із конкурентами.
У літературі окреслено два підходи до стратегічного вибору:
− користуючись методом аналізу відхилень від цілей підприємство має обрати таку стратегію із можливих, яка найкраще відповідатиме його цілям у майбутньому. Цій стратегії буде відповідати відповідний рівень стратегічної конкурентоспроможності підприємства;
− виходячи із наявної стратегії і конкурентних переваг підприємство має обрати таку стратегію із можливих, яка найкраще відповідатиме його теперішнім цілям.
Для формування власної системи стратегічного вибору підприємство має обов’язково слідкувати за балансом виконання як теперішніх задач, так і задач для досягнення своїх намірів у майбутньому. на формування системи стратегічного вибору мають бути покладені зусилля працівників всіх рівнів підприємства. Невід’ємною частиною такої системи повинні бути заходи контролю та коригування обраної стратегії.
Список використаних джерел:
1. Булах І. В. Вибір конкурентної стратегії підприємства: методичний підхід / І. В. Булах // Економіка і організація управління. − 2010. − Вип. № 2 (8). − С. 25−32.
2. Вороніна А. Ю. Стратегічні альтернативи розвитку промислових підприємств / А. Ю. Вороніна, Г. В. Запорожець // Зб. наук. пр. Дніпродзерж. держ. техн. ун-ту (техн. науки). − 2010. − Вип. 2 (15). − С. 235−239.
3. Козенков Д. Є. Основні вимоги до формування системи стратегічного управління підприємством / Д. Є. Козенков // Академічний огляд. − 2011. − № 1 (34). − С. 83−88.
4. Колодійчук А. В. Розвиток понятійно-термінологічної підсистеми «стратегічне управління промисловістю» / А. В. Колодійчук // Наук. вісн. НЛТУ України : зб. наук.-техніч. пр. − 2012. − Вип. 22.2. − С. 260−270.
5. Томпсон А. А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии = Crafting & Implementing Strategy : учеб. для вузов / А. А. Томпсон, А. Дж. Стрикленд ; [пер. с англ. под ред. Л. Г. Зайцева, М. И. Соколовой]. − М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. − 576 с.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter