|
|
|
ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНІВ ЯК ПЕРЕДУМОВА СТАНОВЛЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
|
17.04.2013 11:13 |
Автор: Калужна Оксана Миколаївна, магістрант економічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка
|
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;] |
Інноваційна модель являє собою системно-логічну конструкцію розвитку економіки, засновану на поступовому збільшенні реальних обсягів валового внутрішнього продукту на базі досягнень науки й техніки та високого ступеня їх використання в господарстві. Необхідними умовами реалізації такої моделі є свобода конкуренції, державна інноваційна політика та інноваційна економіка регіону. Інноваційна економіка регіону — це економіка, здатна до постійного оновлення продукції шляхом впровадження інновацій і яка легко адаптується до внутрішніх і зовнішніх умов, що змінюються[4]. Компоненти, що визначає інноваційність економічного розвитку регіонів: техніко-технологічний рівень, рівень кадрового забезпечення наукового, науково-дослідного сектора регіону; фінансово-економічне забезпечення інноваційного розвитку економіки регіону; рівень новизни, конкурентоспроможності, якості продукції та послуг регіону; рівень управління розвитком науково – дослідної, інноваційної діяльності в регіоні[1]. Шляхом до створення конкурентоспроможної економіки регіону є активне використання наявної науково-технологічної бази у промисловості, тобто тісний зв'язок між науковими досягненнями та впровадженням створених нових технологій у виробництві[5]. Протягом 2011 року високі технології створювали 172 підприємства, що на 11,7% більше, ніж у 2010р. Майже третина цих підприємств зосереджена у м.Київ, по 9,9% – у Дніпропетровській та Донецькій, 8,1% – Харківській, 5,2%– Луганській, 4,7% – Миколаївській областях; у розрізі видів економічної діяльності 42,4% – це організації, що займалися дослідженнями й розробками, 27,9% – підприємства переробної промисловості, 19,8% – установи вищої освіти[3]. В основі моделі інноваційного розвитку економіки кожного регіону повинні стати: • відродження інноваційних бізнес-інкубаторів, технопарків; • пошук споживачів інноваційної продукції в особі компаній, підприємств і фірм, що впроваджують науково-технічні та інші нововведення; • утворення системи для забезпечення ефективності інноваційних процесів в регіонах країни; • забезпечення достатнього фінансування інноваційної діяльності; • державне регулювання та оцінка результатів інноваційної діяльності[2]. Актуальною проблемою залишається недосконалість існуючої організації науки й інноваційної діяльності на підприємствах, відсутня система фінансової та організаційної взаємодії. [5].
Список використаних джерел: 1. Козоріг М. Аналіз та оцінка розвитку економіки регіонів / М.Козоріг, О.Денис// Регіональна економіка – 2006. – №4. – С.39. 2. Кудлай А.В Інноваційний розвиток економіки: регіональна модель. Економічний простір. – 2008. – №17. – С. 31 3. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний збірник КИЇВ ДП «Інформаційно-видавничий центр Держстату України» 2012– 305с. –С. 281,; 4. Н. В. Бондарчук Моделі управління інноваційним потенціалом регіонів. Державне управління: удосконалення та розвиток. –2011.– № 2. 5. С.Казмірчук. Інноваційний розвиток регіону: наявний потенціал, проблеми та перспективи / С.Казмірчук // Галицький економічний вісник. – 2010. – № 1(26). – С. 30.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|