|
|
|
РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
| |
| 15.04.2013 14:39 |
|
Автор: Савенко Тетяна Олександрівна, Київський фінансово-економічний коледж Національного університету Державної податкової служби України
|
|
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;] |
Суттєві труднощі, з якими останнім часом стикається національна та світова економіки, як ніколи підкреслюють необхідність підвищення уваги суспільства, бізнесу та держави до проблем інноваційно-інвестиційного розвитку. В умовах значного загострення боротьби за ринки збуту, обмеженості доступу до фінансових ресурсів, найбільші шанси на мінімізацію втрат та швидке підвищення економічних показників матимуть насамперед ті країни, які змогли вибудувати високоефективну економіку, засновану на постійному вдосконаленні виробничих процесів, створенні новітньої продукції та оптимізації систем управління.
Повільний розвиток інноваційних процесів в економіці України сьогодні не відповідає завданням стратегічного курсу утвердження інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки України. Про це свідчить аналіз статистичних даних щодо інноваційної діяльності у промисловості України за період 2000-2012 років [1].
Економічні перетворення 1990-х рр., які супроводжувалися різким падінням рівня виробництва і платоспроможності, позначилися неухильним зниженням інноваційної активності промислових підприємств. Так, якщо наприкінці 1980-х рр. питома вага підприємств, що розробляли і впроваджували нову продукцію та виробничі процеси, у промисловості колишнього СРСР становила 60-70%, то в першій половині 1990-х рр. цей показник знизився більш ніж утричі, а в другій половині становив 20-26% . В останні роки ця проблема тільки загострилася, тоді як в економічно розвинутих країнах світу кількість інноваційно-активних підприємств становить від 40% до 80% їх загальної кількості (рис. 1) [2].
Рис. 1. Інноваційна активність та питома вага реалізованої продукції
Слід зазначити, що останні роки спостерігається тенденція щодо збільшення кількості впровадження нових технологічних процесів: у 2011 р. - 2510, 2012 р. - 2953 процеси, але технічне оновлення виробництв на передовій технологічній базі, здійснення автоматизації та механізації проводиться низькими темпами та незначними обсягами. Через низьку питому вагу промислових підприємств, що впроваджували інновації, маємо відповідно і малий обсяг реалізованої інноваційної продукції від загального обсягу випуску промислових товарів (Рис. 1).
Отже, на сьогодні в Україні спостерігається незначне стимулювання інноваційних процесів і підтримки високотехнологічних виробництв. Тому утвердження інноваційної моделі розвитку національної економіки є безальтернативним шляхом для України забезпечити конкурентоспроможність вітчизняної економіки, інтегруватися в глобальні інтеграційні процеси, а також забезпечити випереджальні темпи економічного зростання відносно розвинених країн світу і створити економічне підґрунтя для запровадження високих соціальних стандартів.
Список використаних джерел:
1. Федоренко В. Г. Основи інвестиційно-інноваційної діяльності : навч. посіб. – К. : Алерта, 2004. – 431 с. – Бібліогр. : С. 422-431.
2. Бодров В. Г. Інноваційно-інвестиційна модель сталого розвитку національної економіки : навч.-метод. матеріали. – К. : НАДУ, 2009. – 60 с.
3. Державний комітет статистики України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter