|
|
|
ОПОДАТКУВАННЯ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ
|
13.04.2013 12:58 |
Автор: Підцерковний Богдан Васильович, студент інституту економіки та менеджменту Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
|
[Секція 6. Податкова система. Бюджетна система. Правові відносини в економічній системі;] |
Страхування життя є важливою умовою для здійснення довгострокових заощаджень населення та соціального захисту на випадок непередбачуваних обставин. А кошти, які залучають страхові компанії у вигляді страхових премій, виступають потужним джерелом для здійснення інвестицій в національну економіку. Тому очевидно, що питання оподаткування страхування життя відіграє ключову роль у намірах страховиків займатися цим бізнесом, у намірах страхувальників – віддавати тимчасово вільні кошти страховим компаніям. Проблеми оподаткування у сфері страхування життя знайшли своє відображення у працях українських вчених-економістів. Значний внесок у вивчення цих питань зробили такі науковці як В. Базилевич, А. Василенко, О. Гаманкова, Г. Козоріз, М. Осадець та інші. Метою дослідження є розгляд особливостей оподаткування страхування життя в Україні. Кожна розвинута країна сформувала свою систему податкового регулювання страхової діяльності. Узагальнюючи досвід країн ЄС, варто зазначити такі особливості: а) страхові компанії сплачують податок на прибуток; б) страхові премії є об’єктом оподаткування; в) підлягають оподаткуванню суми страхових відшкодувань [2]. В Україні ринок страхування життя є недостатньо розвинутим та характеризується низьким охопленням населення. Існує високий рівень недовіри людей до страхових компаній. Значна кількість населення не здатна здійснювати страхові внески через низькі доходи. Таким чином, податкове законодавство страхування життя має носити стимулюючий характер. Закономірно, що Податковий кодекс України передбачає ставку податку на прибуток у розмірі 0 % при отриманні страховими компаніями доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя. Однак, умови, які передбачають віднесення страхування життя до категорії довгострокове, змінені. До довгострокового страхування життя включають всі договори, котрі укладені зі страховиком, на п’ять і більше років [1]. Що стосується фізичних осіб, то відповідно до статті 166 Податкового кодексу України суму витрат платника податку на сплату страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя можна включити до складу податкової знижки. При страхуванні платника податку максимальний розмір такої суми згідно з першим підпунктом пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу станом на 2013 рік складає 1610 грн. При страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення 50 % вищезазначеної суми у розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї. При оподаткуванні доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя, податковим агентом платника податку є страховик- резидент. Відповідно до підпункту 170.8.2 Податкового кодексу податковий агент утримує та сплачує до бюджету податок за ставкою 15 % з 60 % суми: – одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору. Якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів; – регулярних та послідовних виплат (ануїтетів) за договором довгострокового страхування життя; – викупної суми у разі дострокового розірвання страхувальником договору довгострокового страхування життя. Податковими агентами не оподатковуються такі доходи: 1) сума регулярних та послідовних виплат (ануїтетів) за договором довгострокового страхування життя, нарахованих та/або виплачених платнику податку-резиденту, який не досяг повноліття або має вік не менше ніж 70 років; 2) сума страхової виплати за договором довгострокового страхування життя, якщо внаслідок страхового випадку застрахована особа отримала інвалідність I групи; 3) сума доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя, зменшується на суму внесків, сплачених за такими договорами до 1 січня 2004 року [3]. Отже, зміни в оподаткуванні страхування життя, передбачені Податковим кодексом України, спрямовані на адаптацію вітчизняного страхування до міжнародних стандартів. Однак, швидкого розвитку галузі не відбувається. Через нестабільність фінансової системи країни населення не готове здійснювати заощадження на довгостроковий період.
Список використаних джерел: 1. Козоріз Г. Г. Аналіз змін в оподаткуванні та оцінка їх впливу на розвиток страхового ринку в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/fkd/2011_1/part2/45.PDF 2. Податковий кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 25 січн. 2013 року: (Офіц. текст). – К.: Паливода А. В., 2013. – 704 с. – (Кодекси України) 3. Яворська Т. В. Податкове регулювання підприємницької діяльності страхових структур: зарубіжний досвід [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/17_2/121_Jaworska_17_2.pdf
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|