|
|
|
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦІ ПОСАДОВИХ ОСІБ МИТНИХ ОРГАНІВ
|
08.04.2013 16:08 |
Автор: Брилькова Анна Михайлівна, магістрант Академії митної служби України, м. Дніпропетровськ
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
На сьогодні однією з пріоритетних проблем державного управління в Україні є підвищення його ефективності. Мотивація праці – основний фактор, який сприяє створенню ефективно-функціонуючого державного механізму. Підвищення ефективності діяльності митних органів завжди є однією з задач стратегічного характеру, задля досягнення якої використовують різні методи, технології, сфери впливу, а система стимулювання праці є однією з них. Вона відрізняється динамічністю, постійним розвитком, тому саме в ній вбачається нове джерело покращення діяльності як працівників митного органу, так і загалом митної служби. Актуальність даної теми полягає в значному впливі системи стимулювання праці на дотримання нормативів щодо розмірів перерахувань до державного бюджету, іміджі митних органів, їх розвитку, оскільки виконання фіскальних та регулятивних функцій покладено на посадових осіб митних органів. В процесі праці у людей цілеспрямовано формується зацікавлене відношення до неї та її результатів, оскільки мотивація посилює бажану поведінку людини, дає напрямок поведінки і ґрунтується на внутрішніх і зовнішніх факторах або на мотивах і стимулах. Мотивування включає в себе матеріальні і нематеріальні спонукання, що ґрунтуються на цілеспрямованому формуванні мотивів праці і на використанні вже наявних мотивів. У процесі стимулювання повинно враховуватися багато організаційно-правових, економічних, технологічних, соціально-психологічних та інших факторів з метою направлення діяльності працівників у бажаному напрямку. Проаналізувавши такі показники митних органів як: рівень заробітної плати, штатна чисельність, кількість звільнених зі служби, а також провівши опитування працівників митних органів з приводу задоволення роботою, прийшли до висновку, що митним органам притаманний досить значний рівень плинності кадрів, що є результатом недостатньої мотивації працівників. Це зумовлено використання передусім тільки матеріальних стимулів, що є не доцільним, тому що вони по-перше, можуть вмотивувати лише на невеликий період часу, по-друге, вони обмежені нормативами щодо оплати праці, тому соціально-психологічні стимули набувають надалі більшого значення. Керівництву митних органів необхідно звернути увагу на включення до системи стимулювання праці ще й таких соціально-психологічних стимулів, які важливі для працівників: потреба у стабільності і стійкості свого становища, відсутність тиску з боку керівництва, достатня поінформованість про завдання та стан справ, високий рівень трудової дисципліни, відсутність напруженості й конфліктів у колективі, творча насиченість і змістовність праці, можливість професійно-кваліфікаційного зростання, самовдосконалення і самовираження. Отже, за умови правильних дій з боку керівництва митного органу можна активізувати особистість, її інтелектуальну, емоційну і вольову сфери, забезпечити підвищення якості та ефективності виконуваних завдань з реалізації митної політики. У перспективі необхідно: запровадити індивідуальний підхід до кожної посадової особи, розширити її функції та заохочувати творчість та ініціативність, розширити напрямки підвищення кваліфікації та навчання персоналу з метою розкриття потенціалу кожного працівника, посилити внутрішній контроль за правильністю та справедливістю оплати праці.
Список використаних джерел: 1. Закон України “Про Дисциплінарний статут митної служби України” від 06 вересня 2005 р. N 2805-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2805-15; 2. Постанова КМУ від 18 липня 2012 р. N 676 “Деякі питання оплати праці працівників митної служби”[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1203.730.0.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|