|
|
|
ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНИХ СКЛАДОВИХ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
| |
| 08.04.2013 14:16 |
|
Автор: Сарахман Ксенія Ігорівна, аспірант Херсонського державного аграрного університету
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
В умовах сучасних ринкових відносин одним з пріоритетних напрямів діяльності будь-якого українського підприємства є забезпечення рівня його економічної стійкості та, відповідно, умов його довгострокового розвитку. Починаючи з 70-их років 20 століття, проблеми оцінки, прогнозування та забезпечення економічної стійкості підприємств знаходять відображення у наукових працях таких вчених-економістів як Анохін С.Н. [1], Рощін В.І. [2], Лапуста М.Г. [3], Осокіна Н.В. [4], Шеврина О.В. [5], Зайцев О.Н. [6], Іванов В.Л. [7], Ареф'єва О.В. [8], Гречаний В.В. [9], Богданов О.О. [10].
Огляд економічної літератури виявив існування значної кількості підходів до визначення сутності економічної стійкості підприємства, яку науковці розглядають здебільшого через такі характеристики, як:
- стан підприємства, при якому зберігається здатність його ефективного функціонування і стабільного прогресивного розвитку (Анохін С.Н. [1], Рощін В.І. [2], Лапуста М.Г. [3] та Осокіна Н.В. [4]). Ключовим фактором у визначенні категорії економічної стійкості тут вважається саме становище організації в той чи інший проміжок часу або протягом певного періоду;
- здатність підприємства оптимально використовувати свої можливості та не відхилятися від свого статичного або динамічного стану при будь-яких коливаннях внутрішнього та зовнішнього середовища (Шеврина О.В. [5], Зайцев О.Н. [6] та Іванов В.Л. [7]);
- сукупність взаємопов’язаних структурних складових, об’єднаних однією метою забезпечення та підтримки сталого функціонування підприємства (Ареф’єва О.В. [8], Гречаний В.В. [9] та Богданов О.О. [10]).
Таким чином бачимо, що серед дослідників поняття економічної стійкості не існує єдиної думки щодо її визначення, але всі вони погоджуються з тим, що вона виступає в якості основи стабільного стану підприємства та умови його подальшого функціонування.
Економічна стійкість підприємства є складною категорією, яка складається з конкретних взаємообумовлених складових. Огляд літератури дозволяє нам виокремити такі елементи даної категорії, що в комплексі дозволяють судити про загальну стійкість діяльності підприємства та про її розвиток:
- фінансова стійкість – здатність підприємства ефективно формувати та використовувати фінансові ресурси, зберігати позитивну динаміку прибутковості та підтримувати процеси відтворення в умовах випадкових флуктуацій зовнішнього та внутрішнього середовища [11]. Основними напрямками забезпечення фінансової стійкості підприємств є підвищення рентабельності фінансової діяльності та ділової активності підприємства, збереження платоспроможності і кредитоспроможності, збільшення інвестиційної активності підприємства, зниження дебіторської та кредиторської заборгованості, раціональний розподіл та ефективне використання фінансових ресурсів, зниження впливу фінансових ризиків на результати діяльності підприємства;
- виробнича стійкість, забезпечення якої передбачає виробництво нових видів продукції, покращення якості виготовленої продукції, зростання ефективності використання всіх видів ресурсів постійний контроль за підвищенням ефективності виробництва і ресурсним забезпечення, виконанням основних цілей виробничого процесу підприємств;
- кадрова стійкість, яка забезпечується високим рівнем інтелекту, корпоративної культури і компетенції працівників [8]. Сучасна практика господарювання незаперечно свідчить, що на поведінку людей у процесі діяльності все більший вплив справляє трудова мотивація, яка породжується змістом, умовами, організацією трудового процесу, режимом праці тощо. Система мотивації, розроблена на професійному рівні, допоможе співробітнику організації розвинути «бажання стати більшим, ніж він є, стати усім, на що він спроможний». Люди, що «добираються» до цього рівня, працюють не просто через гроші або щоб справити враження на інших, але тому, що усвідомлюють значимість своєї роботи і відчувають задоволення від самого її процесу. А це, в свою чергу, безпосередньо впливає на продуктивність, якість та результативність праці;
- маркетингова (ринкова) стійкість, яка передбачає максимально широке і повне використання ринкових умов, усіх чинників комерційного успіху, збільшення частки ринку для досягнення основної мети – одержання прибутку. Таке загальне спрямування стратегії маркетингової діяльності сприяє підвищенню конкурентоспроможності виготовлених товарів та наданих послуг, а також зміцненню конкурентних позицій підприємства, і тим самим забезпечує його економічну стійкість;
- інвестиційна стійкість, заходи із забезпечення якої спрямовані на оптимізацію форм інвестицій, підвищення обґрунтованості інвестиційних рішень, зростання ефективності інвестиційної діяльності, зниження інвестиційних ризиків, забезпечення необхідного рівня ліквідності балансу підприємства;
- технологічна стійкість, яку характеризує зростання ефективності використання у виробництві товарів чи послуг нової техніки та технології, підтримка і розвиток сучасного рівня технологій та технологічного потенціалу, прискорення темпів розробки та впровадження нововведень, розробка інноваційної політики підприємства, вдосконалення механізмів управління інноваційною діяльністю;
- соціально-екологічна стійкість, що зумовлена реалізацією ефективної соціальної політики підприємства, управлінням розвитком людського потенціалу, раціональним використанням природних ресурсів, використанням ресурсозберігаючих та енергозберігаючих технологій, розробкою ефективного мотиваційного механізму та механізмів соціальної забезпеченості та соціальної захищеності [8].
Таким чином, розглянувши думки вчених-економістів щодо визначання поняття та виокремлення основних складових елементів економічної стійкості підприємницької структури, було виявлено, що дана економічна категорія є однією з найважливіших характеристик добробуту підприємства та його фінансово-господарської діяльності. Вона характеризує стан його фінансового, виробничого, інвестиційного, технологічного розвитку, а також відображає здатність підприємства відповідати за своїми боргами й зобов'язаннями і нарощувати економічний потенціал.
Список використаних джерел:
1. Анохін С.Н. Методика моделирования экономической устойчивости промышленных предприятий в современных условиях / Анохін С.Н. Саратов: Сарат.гос.техн.ун-т, 2000. - 40с.
2. Рощин В.И. Экономическая устойчивость предприятий и реализация их экономических интересов : Автореф. дис. …канд.экон.наук: 08.00.01 / Чуваш. Гос. ун-т им. И.Н.Ульянова. – 2000. – 22 с
3. Лапуста М.Г. Определение характера финансовой устойчивости предприятия // Финансовый менеджмент. - 2008. - № 8. - С.15-17
4. Осокина Н.В., В.А. Логачёв и другие Экономическая устойчивость: теоретические и практические проблемы. – Кемерово.: Кузбассвузиздат. – 2000. – 174 с.
5. Шеврина Е.В. Оценка экономической устойчивости сельскохозяйственных предприятий: На примере Оренбургской области: Автореф. дис. … канд. экон. наук : 08.00.05 Оренбургский гос. аграрный ун-т. – Оренбург. – 1999. – 22 с.
6. Зайцев О.Н. Оценка экономической устойчивости промышленных предприятий (на примере промышленности строительных материалов)/ Зайцев О.Н. // Автореф. дис. - Хабаровск, 2007. - 23с.
7. Іванов В.Л. Управління економічною стійкістю промислових підприємств (на прикладі підприємств машинобудівного комплексу) / Іванов В.Л // Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля; - Луганськ, 2005. - 266 с.
8. Ареф’єва, О.В., Економічна стійкість підприємства: сутність, складові та заходи з її забезпечення / О.В. Ареф’єва, Д.М. Городянська. – Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №8(86). – С. 83-90.
9. Гречаный В.В. Экономическая устойчивость предприятия и факторы ее стабилизации / Гречаный В.В. // Коммунальное хозяйство городов. - 2000. - №26. - С.157-159.
10. Богданов А. А. Тектология: (Всеобщая организационная наука) : в 2 т. / А. А. Богданов. ― М: Экономика, 1989. ― Т. 1. ― 304 с.; Т. 2. ― 351 с.
11. Соловйова Н.І. Фінансова стійкість сільськогосподарських підприємств: інтегральна оцінка, інформаційно-експертне забезпечення: Монографія. – Херсон: ХДУ. – 2006. – 196 с.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter