|
|
|
РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ НА ОСНОВІ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ КЛАСТЕРНИХ СТРУКТУР
| |
| 26.02.2013 13:48 |
|
Автор: Мартиняк Ольга Ігорівна, аспірант, кафедра прикладної статистики та економіки праці, Луцький національний технічний університет
|
|
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;] |
В наш час для України необхідна визначена довгострокова стратегія стійкого економічного розвитку. Базовим елементом подібної стратегії розвитку в більшості країн стає реалізація кластерної політики як організаційної форми просторової інтеграції виробництва. Швидко розповсюджуване число кластерних ініціатив як в розвинених, так і країнах що розвиваються відображає їх ефективність і життєздатність по всьому світу.
Досвід США та інших країн показав, що найбільш динамічний розвиток отримують регіони, де сформувались інноваційні кластери – комплекси підприємств (промислових компаній, дослідних центрів, фінансових і наукових центрів), органів державного управління, профспілок, громадських організацій на базі територіальної концентрації мереж спеціалізованих постачальників, основних виробників та споживачів, зв’язаних технологічним ланцюгом. Основним завданням кластерів є з забезпечення виробничо-комерційної діяльності на основі ефективного стратегічного альянсу та ділового співробітництва [1].
Майкл Портер визначає кластер, як «групу географічно сусідніх взаємопов’язаних компаній і зв’язаних з ними організацій, що діють в конкретній сфері, характеризуються спільністю діяльності та взаємодоповнюють одне одного»[2].
Актуальність теми створення кластерів в багатьох країнах визнається в якості одного з самих ефективних інструментів в конкурентній боротьбі, що призводить до підвищення продуктивності компаній, пришвидшенню реалізації нових технологічних тенденцій, ефективності уряду та інших інститутів економіки. Головна задача кластера – утримання ринків та завоювання нових. Діяти кластери можуть як у виді формальних (реєстрація керуючої компанії), так і неформальних (неформальна рада, асоціація) утворень. Існує ряд ознак для упізнання кластера серед інших некомерційних об’єднань (рис. 1).
Рис. 1. Відмінні ознаки кластера
Конкуренція, кооперація та інноваційна орієнтованість є основними ознаками кластерів, які відрізняють останні від інших організаційних форм (наприклад, територіально-виробничих комплексів). В кластерах конкуренція і кооперація доповнюють один одного. Так, взаємодія з внутрішнім споживачем кластера основується на конкуренції, із зовнішнім, навпаки, – переважно на кооперації[3].
На відміну від звичайних форм коопераційно-господарських взаємодій різних видів бізнесу, для кластерів характерні особливості:
- наявність крупного підприємства – лідера, який визначає довгострокову господарську, інноваційну стратегію всієї системи;
- територіальна локалізація основної маси учасників кластеру;
- стійкість господарських зв’язків економічних суб’єктів – учасників кластеру, домінуюче значення цих зв’язків для більшості її учасників;
- довгострокова координація взаємодії учасників кластеру в рамках його виробничих програм, інноваційних процесів, основних систем управління, контролю якості тощо.
Інноваційні кластери надзвичайно важливі для розвитку підприємництва по декількох причинах. Перш за все, вони забезпечують учасникам кластера високу степінь спеціалізації. Це дозволяє підприємцям створювати нові фірми, що обслуговують конкретну нішу в економіці регіону. При цьому менша ступінь вертикальної інтеграції структур всередині кластера полегшує входження в кластер нових фірм. В кластерних структурах стає вільнішим доступ до ресурсів, так як географічна концентрація фірм має велику притяжну силу для кредитних організацій, що в результаті призводить до утворення так званого «суспільного капіталу». Близькість великої кількості організацій передбачає обмін ідеями та передачу інформації від спеціалістів фірм, що входять в кластер, до тих хто починає свою власну справу (пробуджує мотиви).
Конкурентоспроможність кластера визначається чотирма взаємопов’язаними силами («правило ромба») [2]:
1. Стратегія фірм, їх структура та суперництво (існуючий клімат для інвестицій, місцева економічна політика).
2. Фактори виробництва (робоча сила і капітал, природні ресурси, інформація).
3. Родинні та підтримуючі галузі (присутність конкурентоспроможних місцевих постачальників, присутність конкурентоспроможних родинних галузей).
4. Умови місцевого попиту (якісного місцевого попиту).
У всьому світі кластери формуються в результаті співпраці влади та бізнесу. Регіональний економічний розвиток на основі стимулювання кластерів передбачає ініціативу і спільні зусилля бізнесу і регіональних адміністрацій. Їх ролі в розвитку кластерів різні, але взаємодоповнюючі. Держава формує конкретні умови, в рамках яких можуть виникати стійкі структури взаємозв’язків між адміністрацією та учасниками кластеру. Влада отримує можливість відкритої взаємодії з підприємницьким суспільством та громадськістю. Виникає механізм зворотного зв’язку, що дозволяє орієнтувати дії уряду в інтересах суспільно визнаних цілей та напрямів.
Інститути співпраці дуже важливі для створення та функціонування кластерів. Роль правління при створенні та підтримці кластерної структури складається в розробці та впровадженні економічної стратегії (програми), що передбачає процес змін, які мобілізують адміністрацію, бізнес, організації на співпрацю, а громадян – на досягнення процвітання регіону. В рамках «правила ромба» функції правління для підтримки розвитку кластерів повинні бути наступні:
- усунення бар’єрів для місцевої конкуренції;
- організація відповідних державних органів навколо кластера;
- зосередження зусиль для залучення іноземних інвестицій в кластери;
- сприяння розвитку експорту кластерів.
Список використаних джерел:
1. Раевский С.В. Кластерная концепция организации структуры экономики регионов / Раевский С.В., Винокурова Ю.В. // Региональная экономика: теория и практика. – 2007. – №5. – С. 27-30.
2. Портер М. Конкуренция: пер. с англ. / М.Портер. – М.: Международныеотношения, 1993. – 896 с.
3. Цихан Т.В. Кластернаятеорияэкономическогоразвития / Т.В. Цихан // Теория и практика управления. – 2003. – №5. – С.6-17
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter