|
|
|
ОСОБЛИВОСТІ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ
| |
| 18.02.2013 12:21 |
|
Автор: Бакай Інна Вікторівна, аспірант Подільського державного аграрно-технічного університету
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
Стан і тенденції розвитку пенсійної системи України тісно пов’язані з усіма суспільними процесами, що відбуваються в країні: соціальними, економічними, політичними та демографічними. Саме тому питання пенсійного забезпечення громадян належать до найскладніших і потребують невідкладного вирішення.
Пенсійна система України – це сукупність створена в державі правових, економічних, організаційних інститутів і норм, метою яких є надання громадянам матеріального забезпечення у вигляді пенсії, тобто грошової допомоги, яку щомісяця отримують особи, які досягли пенсійного віку, мають інвалідність або втратили годувальника.
Система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: Iрівень – солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; IIрівень – накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;III рівень–система недержавного пенсійного забезпечення.
На сьогоднішній день в Україні діє лише Iрівень пенсійної системи, тобто солідарна система. Пенсійне забезпечення в Україні є державною системою, яка є основною складовою системи соціального захисту населення.
Нині діюча в державі пенсійна система не виконує своїх основних завдань, оскільки пенсійні витрати щороку зростають. Так, у 2012 році пенсійні виплати становили 19,897 млрд. грн., що є найвищим показником серед країн Європи.
Основними проблемами у системі пенсійного страхування є: нестабільність у сфері пенсійного забезпечення; пенсійне навантаження на роботодавців; дефіцит Пенсійного Фонду України; низький рівень життєдіяльності пенсіонерів.
Зважаючи на усі ці проблеми в Україні потрібно: збільшити кількість платників податків; зменшити рівень безробіття; обов’язково ввести накопичувальну систему.Загальнообов’язкова накопичувальна система охоплює всі верстви населення, тобто обов’язок сплачувати страхові внески і відрізняє її від недержавного пенсійного забезпечення [1,с. 232].
Отже, запровадження другого рівня пенсійного страхування дозволить: збільшити загальний розмір пенсійних виплат завдяки отриманню інвестиційного доходу; посилити залежність розміру пенсії від трудового вкладу особи, а отже, посилити зацікавленість громадян та їх роботодавців у сплаті пенсійних внесків [2].
Дослідивши стан пенсійного страхування в Україні можна зробити висновок, що наявна система пенсійного страхування не виконує належним чином свого головного завдання.
Тому, на мою думку для того щоб покращити ситуацію в нашій державі, потрібно перш за все вдосконалити солідарну систему, запровадити накопичувальну систему, внески, якої сплачуватимуться до Накопичувального фонду, вкладатимуться в різноманітні інвестиційні проекти, що сприятиме піднесенню економіки, а також вдосконалити подальший розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення.
Список використаних джерел:
1. Мельников С.А. Розвиток системи пенсійного страхування України // Актуальні проблеми економіки – 2008. - №5. – С. 231 – 237.
2. Чеберяко О.В., Капущак Т.С. Запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного страхування // Економічний вісник Донбасу. – 2010. - № 2(20). – С. 135 – 138.
3. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування Закон України від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України – 2003. - № 49.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter