|
|
|
ЗАСТОСУВАННЯ ТЕОРІЇ РЕФЛЕКСИВНОСТІ В ІНВЕСТУВАННІ
| |
| 18.02.2013 11:22 |
|
Автор: Козуб Наталя Олександрівна, студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
|
|
[Секція 5. Банківська справа. Фінанси, грошовий обіг та кредит;] |
Мабуть, найбільш авторитетним фахівцем у спекулюванні на фінансових ринках з тих, хто скептично, хоча і в м'якій формі, відгукувався про технічний аналіз, є на сьогодні Джордж Сорос. У своїй знаменитій «Алхімії фінансів» він відзначає, що «технічний аналіз вивчає тенденції ринку, а також динаміку попиту і пропозиції цінних паперів».
На фінансовому ринку існує двосторонній зв'язок між усіма його учасниками. З одного боку, учасники ринку намагаються зрозуміти ситуацію, у якій вони беруть участь. Вони намагаються уявити картину, що відповідає реальності. Дж. Сорос називає це пасивною або когнітивною функцією. З іншого боку, учасники ринку намагаються вплинути на реальність, підлаштувати її під свої бажання. Дж. Сорос називає це активною функцією або впливаючою функцією. Ці дві функції діють у протилежних напрямках: у когнітивній функції незалежною змінною є ситуація; у випливаючій функції такою є мислення учасників. У тому випадку, коли обидві функції діють одночасно, вони взаємодіють одна з одною.
Для отримання детермінованого результату функція повинна мати незалежну змінну, але у нашому випадку незалежна змінна однієї функції є залежною змінною іншої.
Замість детермінованого результату ми маємо взаємодію, де як ситуація, так і погляди учасників є залежними змінними та первинна зміна прискорює настання подальших змін як у самій ситуації, так і у поглядах учасників. Дж. Сорос називає таку взаємодію рефлексивністю.
Використовуючи найпростішу математику, він уявляє рефлексивність як пару рекурсивних функцій:
Y = f(X) – когнітивна функція;
X = g(Y) – впливаюча функція.
Відповідно,
Y = f{g(Y)};
X = g{f(X)}.
Дві вказані рекурсивні функції, на думку Дж. Сороса, ведуть не до рівноваги, а до постійного процесу змін, що ніколи не закінчується.
Рефлексивність ринку трактується Дж. Соросом як процес, за яким ціни на фінансові інструменти формуються головним чином згідно уявленням учасників ринку щодо тенденції їх зростання або падіння. При цьому рівень дохідностей цих фінансових інструментів або розмір активів, які вони представляють, не впливають на ціни.
Рефлексивні реакції людей відіграють важливу роль в їхній економічній діяльності. На фондових і валютних ринках суб'єкти ринку, «з одного боку, постійно розхитують систему, а з іншого – так само раптово викликають із небуття ті або інші тенденції у фінансовій сфері, як їх і нівелюють» [1].
Найважливіший ефект роботи біржі – процес формування ціни, якщо не завжди, то в більшості випадків обумовлений рефлексивними реакціями її учасників. Іншими словами, це пануючі уявлення або думки про майбутній напрямок руху цін [2].
Модель руху цін виглядає наступним чином:
1) неусвідомлений тренд – початок самопідсилюючого процесу;
2) успішне подолання коливань, зростаюча переконаність, що призводить до розходження між очікуваннями та реальністю, помилка в оцінках;
3) точка екстремуму;
4) процес, що підсилюється самостійно у зворотному напрямку.
Теорія рефлексивості допомагає у виявленні двостороннього зв’язку між котируваннями акцій та компаніями-емітентами, а також виявленні впливу зростання котирувань акцій на багатство компаній [1].
Існують особливі напрямки впливу котирувань на фондовому ринку. Це: рейтинг кредитоспроможності, ставлення клієнтури, довіра до управляючого персоналу тощо. Як показує практика, даний ефект може значно збільшити фінансові можливості компаній. Тобто рефлексивний процес зростання котирувань акцій стає життєво важливим як для поточної діяльності фірм, так і для їхнього майбутнього розвитку [2].
Таким чином, теорія рефлексивності показує, як нововизначені котирування можуть вплинути на реальну цінність акцій, яка, слідуючи принципам фундаментального аналізу, і відбивається на котируваннях.
Список використаних джерел:
1. The Alchemy of Finance: Reading the Mind of the Market, George Soros, 1987p., 378c. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://books.mec.biz/tmp/pics/Q2CHGQTHLK4XKEC4NF3FHRFO1Z37T4.pdf
2. INET Lunch, George Soros, Berlin 2012, 24c. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://ineteconomics.org/sites/inet.civicactions.net/files/Soros%20SpeechBerlin%20INET2012.pdf
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter