|
|
|
РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
| |
| 11.02.2013 17:47 |
|
Автор: Голишевська Лариса Віталіївна, асистент кафедри обліку та аналізу, Вінницький національний аграрний університет, ННІ Аграрної економіки; Вольський Ігор Сергійович, студент факультету менеджменту, Вінницький національний аграрний університет, ННІ Менеджменту, адміністрування та права
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
Сучасна теорія державного регулювання розвитку сільськогосподарських підприємств активно досліджується у наукових працях таких вчених, як В. М. Геєць, Б.М. Данилишин, О.М. Онищенко, А.П. Макаренко, П.Т. Саблук, В.В. Юрчишин, М.Д. Янків та інших.
Державна аграрна політика – це комплекс заходів, які в законодавчому порядку повинні регулювати та визначати політику кожного сільськогосподарського підприємства. Їх розвиток залежить від ефективно побудованої аграрної політики держави.
У європейських державах 90% цін на сільськогосподарську продукцію підпадають під державне регулювання субсидуванням аграрників через встановлення досить високих цін на засоби виробництва. Так, наприклад, у КНР щороку пільгове кредитування відбувається на рівні 3%, а у США дотації аграрної галузі становлять 100 млрд. дол. У країнах ЄС підтримка аграрників здійснюється видачею дешевших кредитів, встановленням фіксованих цін та проведенням безпосередніх виплат [2].
В Україні державне регулювання агропромислового комплексу здійснюється за такими напрямами: застосування спеціальних механізмів пільгового оподаткування; проведення фінансування сільськогосподарських підприємств за рахунок бюджетів різних рівнів; пільгове кредитування; лізинг; спрощення системи ціноутворення; антимонопольна політика; розвиток спеціальних цільових програм.
На сучасному етапі розвитку ринкового виробництва державне регулювання діяльності сільськогосподарських підприємств потребує нового механізму планування роботи системи управління на всіх рівнях. Діяльність органів виконавчої влади потрібно спрямовувати на планування, розробку пріоритетних напрямів розвитку галузі та обґрунтування необхідності у фінансових коштах. Пріоритетними напрямами державного регулювання діяльності сільськогосподарських підприємств є пряма державна підтримка; законодавче регулювання; удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення; фінансування регіональних програм розвитку соціальної сфери села. Державне регулювання діяльності сільськогосподарських підприємств необхідно удосконалювати.
Так лише розвиток регіональних цільових програм стимулює ефективність виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення рівня доходів працівників, які задіяні у сільському господарстві, захист вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника від недобросовісної конкуренції, покращання продовольчого забезпечення як регіону, так і країни загалом.
Список використаної літератури:
1. Шпак Ю. В., Державне регулювання аграрної політики України / Ю. В. Шпак // Економіка та держава. – 2009. – № 11. – С. 212-214.
2. Шкуратова І. І., Економічна сутність механізму державного регулювання АПК України / І. І. Шкуратова // Економіка та держава. – 2009. – № 11. – С. 215-217.
3. Супіханов Б. К., Розвиток державної аграрної політики у підвищенні ефективності сільськогосподарського підприємства / Б. К. Супіханов // Економіка АПК. – 2007. – № 8. – С. 3-36.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter