|
|
|
ЗАСТОСУВАННЯ АКЦИЗУ В УКРАЇНІ
| |
| 11.02.2013 16:11 |
|
Автор: Суслова Ірина Юріївна,студентка Вінницького національного аграрного університету
|
|
[Секція 6. Податкова система. Бюджетна система. Правові відносини в економічній системі;] |
Акциз є податковою формою, що має тривалу історію, адже цей платіж справляється в Європі та на території України уже кілька століть. Переваги механізму акцизного оподаткування констатували класики фінансової науки. Зокрема, ще у XVII столітті французький економіст Ф. Демезон вказав, що акциз здатен один принести казні стільки і навіть більше, ніж усі інші податки. Ще один, англійський вчений — У. Петті з приводу акцизного оподаткування зазначив що, по-перше, природна справедливість вимагає, щоб кожен сплачував відповідно до того, що він насправді споживає, внаслідок чого акцизний податок навряд чи нав’язується кому-небудь проти волі та його надзвичайно легко сплачувати тому, хто задовольняється предметами першої необхідності; по-друге, цей податок схиляє до ощадливості, що є єдиним способом збагачення народу; по-третє, ніхто не сплачує двічі за ту саму річ, оскільки ніщо не може бути спожите більше ніж один раз. Серед сучасних науковців, суттєві регулюючі властивості акцизного оподаткування відзначили Г. Бєх, Т. Васильців , А. Дрига, С. Юргелевич ,та іншї дослідники [1].
В умовах ринкової економіки податки посідають центральне місце, особливо група непрямих податків. Одним із видів непрямих податків є акцизний податок, який у розвинених країнах світу посідає переважно друге місце після податку на додану вартість[2]. Акциз ( від лат. "Accidere" – урізати) – непрямий податок, який встановлюється на високорентабельні та монопольні товари і в теорії вилучає частину надприбутків, які отримуються від продажу подібної продукції.
Акциз в Україні є непрямий податок, який вилучається в державний бюджет. Акцизне оподаткування на теренах України започаткувалося у Х ст. н. е. Саме в історичних письмових джерелах цього часу трапляється згадка про " медову" данину та "бражне" мито із солоду, хмелю та меду. Саме вони і стали першими підакцизними товарами Київської Русі. Акцизи були важливим джерелом доходу Української держави часів Богдана Хмельницького. Шинки, які знаходилися на землях Війська Запорізького давали річного доходу від продажу алкоголю сумою 1120 монет; купці, які везли транзитом через територію України біле вино та горілку, сплачували податок на користь козацької старшини та церкви – 1 монету з куфи (куфовий збір ). Крім грошового акцизу, стягували цей податок і в натуральній формі .
26 грудня 1992 р. Урядом України було прийнято Декрет Кабінету Міністрів "Про акцизний збір". Загалом, еволюцію акцизного оподаткування в Україні за останні 10 років можна поділити на 3 основні етапи.
Перший етап ( з 1996 по 1999 рр .) – акцизним збором обкладався широкий перелік товарів, який включав високорентабельні та монопольні товари .
Другий етап (2000р.) – з переліку підакцизних виключено 14 умовних товарних груп. Система акцизів набула рис, притаманних оптимальній організації оподаткування – фактично її склад обмежився такими товарами: алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти, автомобілі та ювелірні вироби.
Третій етап (з 2003р.)– із складу підакцизної продукції виключено ювелірні вироби – останню позицію з товарів, на які встановлено адвалерні ставки акцизного збору .
З 1 січня 2011р. в Україні діє новий Податковий кодекс, в якому "акцизний збір" було перейменовано на "акцизний податок". На сьогодні, виходячи із Податкового кодексу України, до підакцизних товарів належать [2]:
1) спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
2) тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
3) нафтопродукти , скраплений газ;
4)автомобілі легкові,кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.
Ставки акцизного податку встановлені у твердих сумах з одиниці товарів, що реалізовані. Ці ставки диференційовано залежно від якісних характеристик товару і визначено в гривнях (щодо тютюнових виробів) та в євро (щодо бензину, пива, алкогольних напоїв). Акцизний податок за алкогольні напої та тютюнові вироби сплачують шляхом придбання акцизних марок (знак, що наклеюють на продукт, свідчить про сплату акцизу) [1].
Що ж до практичних шляхів удосконалення механізму справляння акцизного податку, то ними, на нашу думку, можуть бути:
— мораторій на підвищення розмірів ставок цього платежу протягом тривалого періоду (3-5 років);
— запровадження більш захищених від підробок акцизних марок на алкогольні і тютюнові вироби;
— розширення прав та підвищення відповідальності працівників податкових та митних органів, задіяних у сфері контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів[1].
Отже, акцизне оподаткування в Україні потребує суттєвого вдосконалення, яке слід проводити шляхом унеможливлення тіньового обігу підакцизних товарів, а також забезпечення виконання цим платежем не лише фіскальних завдань, але й регулюючих функцій.
Список використаної літератури:
1. Боровик М. Проблеми акцизного оподаткування в Україні/ М.Боровик, В.О.Ладиженська // Економічний вісник Донбасу, - 2011. -№3(25). - С 103-107.
2. Мединська Т.В. Особливості застосування акцизу в Україні та деяких країнах світу / Т.В.Мединська, Р.Ю.Слюсар // Науковий вісник НЛТУ України, - 2012. - №22(2). - С.206-212.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter