|
|
|
ЛОГІСТИКА ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ
| |
| 06.02.2013 12:19 |
|
Автор: Дашкуєв Магомед Ахмедович, здобувач кафедри міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин Київського національного унівесритету імені Тараса Шевченка
|
|
[Секція 8. Світова економіка та міжнародні відносини;] |
Існує міжнародна система показників впливу логістичного чиннику на ефективність реалізації продукції на міжнародних ринках. Деякі з них прямо або побічно пов'язані з фінансами. Фінансові показники легко визначаються, дозволяють використовувати системний аналіз проблемам і проводити зіставлення результатів. Дуже важливим є показник споживчої доданої вартості (CVA), а також показник росту акціонерної вартості (EVA). Важливими економічними показниками результатів логістичної роботи на підприємстві є: коефіцієнт використання логістичних потужностей підприємства, загальна й часткова продуктивність логістичного устаткування, оборотність витрат. При розрахунках ефективності роботи міжнародних логістичних систем (MJIC) слід використовувати два методи оцінок витрат – дисконтовані і недисконтовані. До недисконтованих відносяться методи, які оперують даними про початкові витрати капіталу і потоки готівкових коштів, отриманих протягом життєвого циклу даного логістичного проекту. При цьому не передбачається переноси на поточну вартість майбутніх потоків грошових коштів. До цієї групи можна віднести такі показники, як: віддача від вкладеного капіталу й середня норма прибутку, строк окупності, середній рівень віддачі від вкладеного капіталу. Методи дисконтування коштів базуються на припущенні, що гроші, які будуть одержані у майбутніх періодах, будуть мати меншу цінність. Важливим при формуванні і функціонуванні MJIC є визначення оптимального матеріалопотоку, при якому підприємство здатне покрити всі витрати і одержати прибуток. Іншими словами, визначається точка беззбитковості логістичної діяльності підприємства, яка є найважливішим показником, що впливає на стратегію логістики і прийняття багатьох кардинальних рішень, включаючи питання аутсорсинга логістичних послуг [1, p.37-39].
Дослідження основних рис, особливостей і механізму функціонування МЛС, їх ролі у відтворювальному процесі, припускає аналіз витрат, пов'язаних з рухом матеріальних потоків. Скорочення загальних витрат, включаючи логістичні витрати, є однією з основних проблем у зовнішньоекономічній діяльності фірми. Емпіричним шляхом доведено, що під час здійснення міжнародних логістичних операцій значні витрати підприємства пов'язані із транспортуванням і управлінням матеріальними запасами, на які доводиться іноді до 75-80% усіх витрат, а отже, головні шляхи оптимізації логістичної діяльності при організації і функціонуванні МЛС - це вдосконалення транспортних операцій і управління запасами. Пошуки резервів зниження логістичних витрат при веденні зовнішньоекономічної діяльності істотно впливають на розробку і прийняття рішень, на формування корпоративних логістичних систем і організацію відповідного обслуговування споживачів. Логістичний чинник виступає у вигляді «транспортної» або «логістичної» складової» у ціні товару, що перебуває у прямій залежності від цін на різні логістичні послуги, пов'язані з функціонуванням міжнародних логістичних систем (хоча, під поняттям «транспортної складової» розуміється не тільки сам процес перевезення, але й саме широке коло логістичних операцій). У міжнародній торгівлі «логістична складова» у ціні товару залежить від кон'юнктури міжнародних товарних і транспортних ринків, ринків логістичних і посередницьких послуг і виступає як міжнародна договірна (між продавцем і покупцем) частина ціни товару. Призначена вона для покриття логістичних видатків при виконанні угоди і залежить від умов поставки товару, від найближчих для покупця базисних ринків для аналогічної продукції. І в цьому випадку покупця не цікавить величина логістичних видатків, які оплачуються продавцем перевізнику, але йому не байдужний рівень логістичної складової.
Ефективність функціонування МЛС у найбільш загальному вигляді можна визначити як комплексне економічне завдання, спрямоване на вирішення проблеми досягнення високої якості роботи (ступінь задоволення запитів клієнтури) при заданому рівні загальних логістичних витрат і одержання переваг за допомогою створення ефективно працюючої інтегрованої системи управління матеріальними, фінансовими й інформаційними потоками. Усе це можна досягти шляхом виявлення і усунення внутрішньосистемних і міжсистемних конфліктів за одночасного досягнення розумних компромісів у корпоративному і зовнішньому середовищі. Тобто мова йде про створення системи, яка б забезпечила синергетичний ефект. Ключем до досягнення високого рівня організації і забезпечення роботи МЛС (а це є необхідною умовою успішної зовнішньоекономічної діяльності), є інтеграція внутрішніх і зовнішніх операцій. Типовий шлях до системної інтеграції пролягає через процедуру, яку називають інжиніринг (побудова, проектування) або реінжиніринг (розвиток, реорганізація, перебудова) логістичних процесів. Основна ідея укладається в тому, що для оцінки можливих і необхідних масштабів інтеграції, насамперед потрібно виявити і вивчити етапи виконання конкретних дій для досягнення мети. Основи інжинірингу логістики становлять принципи системного аналізу. Системний підхід до інжинірингу логістичних процесів полягає у повному об'єднанні зусиль, спрямованих на досягнення намічених цілей, створення з окремих функцій єдиного цілого, яке перевершує за якісними показниками просто суму складових його частин. У такий спосіб реалізується синергетичний потенціал. Процес інжинірингу (реінжинірингу) логістики на фірмі повинен бути організований таким чином, щоб заздалегідь враховувати зміни зовнішнього середовища (тобто, якщо у рамках окремого планового періоду більшість зовнішніх чинників залишаються порівняно стабільними, то у тривалій перспективі економічні і правові зміни можуть поставити фірму у скрутний стан. Зовнішнє середовище, у якому здійснюються міжнародні логістичні операції, безупинно змінюється і тому необхідний його постійний моніторинг, а також наявність методології систематичного планированиия, що дозволяє оперативно враховувати виникаючі обставини і оцінювати альтернативні варіанти вирішення проблем. Особливо це стосується зовнішньоекономічної діяльності, де конкуренція максимальна і діють множинні геополітичні чинники і т.д. При здійсненні інжинірингу МЛС необхідно реалізувати три стадії робіт. Перша стадія - виявлення проблем через оцінку поточних техніко-економічних можливостей і розробка проекту. На другій стадії необхідно здійснити збір і обробку даних і на їхній підставі зробити первинний аналіз проекту і оцінку альтернатив. Третя стадія – розробка рішень, прийняття остаточного плану і його реалізація. У цілому дана методологія може бути запропонована в якості алгоритму дії при інжинірингу МЛС [2].
Зі зростанням ролі компетентності у логістиці для досягнення і утримання конкурентних переваг точна оцінка результатів набуває все більшого значення. Завданням логістичного контролінгу є аналіз наскільки фактичні результати роботи відповідають прийнятим планам і загальній стратегії фірми, оскільки він дає загальну й детальну оцінку всієї логістичної діяльності фірми від розробки планів розвитку і до правильності застосування того або іншого тарифу. Розробка і застосування фірмою оцінки результатів діяльності при організації і забезпеченні функціонування МЛС вирішують три головні завдання: моніторинг логістичних операцій, контроль над ними і оперативне управління. Кожна фірма повинна розробити свою власну систему контролінгу міжнародної логістики, спираючись на загальні положення, але вносячи у систему певні показники і параметри, що відображають специфіку її діяльності. Перед фірмою постає дилема щодо визначення тих основних критеріїв, на підставі яких відбувається вибір виду(ів) транспорту, що доставляють товар, а також вибір логістичних посередників, задіяних у організації і здійсненні операцій по оптимальній доставці її продукції. Але оптимізацію фірми розуміють по-різному. Для більшості фірм і організацій найбільш оптимальним є зниження вартості транспортування до мінімального рівня. Це означає транспортування по найкоротшому маршруту і по можливості найбільш дешевим видом транспорту. Для інших фірм більш важливими є критерії зручності доставки (навіть на шкоду дешевині), цілістності та сбереженості вантажу. Альтернативою оптимізації аутсорсинга транспортних послуг при перевезеннях продукції, є організація доставки товарів власними транспортними засобами і за всласні кошти в рамках МЛС. Створення структурних транспортних підрозділів або відповідних дочірніх компаній не характерне для більшості іноземних фірм, вони користуються послугами професійних транспортних перевізників, а вкладення капіталуій придбання активів у сфері транспорту сьогодні дозволяють собі лише найбільші корпорації сировинної спрямованості, що і відповідає загальносвітовій практиці.
У сучасних умовах, при формуванні системи управління запасами у зовнішньоекономічній діяльності, слід виходити з методів комплексного регулювання співвідношення між акумуляцією і рівнем підтримки запасів, у тому числі шляхом точного прогнозування попиту на продукцію і проведення такої політики замовлень, яка дозволила б збалансувати ринкові коливання. В умовах постійного зниження стабільності ринку і активного відстеження попиту дорогі резервні запаси витісняються створенням систем інформації і належною організацією управління (при цьому ключовим є знання ситуації на ринках і умов доступу до відповідної інформації). Різні комбінації основних систем управління запасами, а також використання принципово нових алгоритмів у виробничій діяльності (особливо це стосується зовнішньоекономічної діяльності), де багато параметрів носять випадковий, непередбачений характер, змушує фірми формувати самі різні системи управління запасами. При цьому найбільш часто ними використовується комбінація систем, за якою на національному рівні перевага віддається традиційним методам управління запасами, у той час як на міжнародному рівні доводиться адаптувати системи під конкретні взаємини з іноземними партнерами, різні умови торгівлі, географічні, соціальні, правові, геополітичні та інші вимоги. Однією із серйозних проблем, пов'язаних з функціонуванням МЛС є проблема оптимізації управління запасами через раціоналізацію і удосконалювання менеджменту складських операцій Основним питанням, що виникає у даному контексті, є необхідність ухвалення рішення про оренду складських приміщень або про придбання або будівництво власного складу (можливо навіть створення власної складської мережі). Головним в ухваленні зазначеного рішення, є визначення раціональності і доцільності наявності власного складу, у першу чергу з погляду скорочення витрат і спрощення управління товарно-матеріальними запасами. У деяких випадках розумніше і вигідніше придбати або побудувати власні складські потужності для забезпечення потреб сбереження і розподілу, у інших випадках доцільніше скористатися послугами спеціалізованих фірм. Проблема правильного вибору фірмами провайдера логістики для організації й забезпечення діяльності на міжнародному рівні, набуває особливо важливого значення у сучасних умовах. Вони усе більше прибігають до аутсорсингу логістичних послуг, обґрунтовано вважаючи, що вигідніше й ефективніше доручити подібного роду операції, що вимагають високого професіоналізму й компетенції, спеціалізованим компаніям, тим більше, коли мова йде про міжнародні перевезення й використанні іноземних транспортних систем. Узагальнюючи проблематику сучасних тенденцій у роботі провайдерів логістики по забезпеченню функціонування міжнародних логістичних систем фірм, можна сказати, що тенденції розвитку взаємин між провайдерами логістики і споживачами логістичних послуг такі, що у 21 столітті логістичні операції в основному будуть виконуватися саме провайдерами. Сучасні методи роботи провайдерів логістики, а саме: створення й експлуатація інтегрованих транспортно-технологічних систем; використання прогресивних технологій при організації й здійсненні доставки товарів; підтримка міжнародних логістичних організацій (ФИАТА, КЛЕКАТ і ін.); нормативні акти, прийняті на міжнародному рівні й адаптація їх до національного законодавства багатьма країнами - усе це привело до того, що фірмам вигідніше й дешевше більшість, а можливо й усі міжнародні логістичні операції віддати на відкуп професіоналам - провайдерам логістики. Найбільші транснаціональні корпорації можуть собі дозволити створення логістичної інфраструктури і то у обмежених масштабах і не у всіх регіонах (в основному це стосується матеріально-технічного забезпечення, тобто перевезень сировини й напівфабрикатів). Що стосується поставок готової продукції, то їм набагато простіше вдатися до аутсорсингу логістичних послуг. Ця тенденція ясно виявилася на початку 21 століття й буде домінувати в якості провідної у всіх країнах ринкової економіки. Вибір компанії, що забезпечує логістичні операції в міжнародній торгівлі, суб'єктивний з багатьох причин, але є й тверді критерії відбору. Виходячи з сучасних умов ведення бізнесу головними критеріями вибору провайдерів логістики для фірм є наступні: - вартість доставки — 35%; строки доставки - 31%; збереження вантажу, надійність доставки — 14%; гнучкість обслуговування (мається на увазі можливість повернути вантаж, перевідправити, замінити і т.д.) - 20 % [3, p.177]. Зрозумівши і оцінивши всі логістичні зв'язки усередині створеної МЛС, фірма приступає до вирішення питання зниження логістичних видатків, визначення конкретної компанії провайдера логістики, здатної задовольнити потреби по цінових і інших найважливіших показниках: строках доставки, доступності послуг, збереження вантажу і т.д. При цьому провайдер логістики повинен бути здатний у рамках управлінської логістики розв'язати поставлене замовником завдання. Таким чином, відділ логістики фірми повинен визначити надійного стратегічного партнера у питаннях ефективності побудови і експлуатації міжнародних логістичних систем.
Список використаних джерел:
1. H. Bergsteiner. Accountability Theory Meets Accountability Practice. – Sidney, Emerald Group Publishing Limited, 2012. - 560 pp.
2. Unfolding the New Era of Business Collaboration. The 7-th International Congress on Logistics an SCM Systems/ June 7-9.2012. Seoul, Korea. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //www.kscm.org/ICLS2012/
3. Dong-Wook Song, Photis M.Panayides. Maritime Logistics: Contemporary Issues. – Sidney, Emeral Group Publishing Limited. – 2012. - 226 pp.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter