|
|
|
ОЦІНКА ВИТРАТ НА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПРАЦІВНИКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
| |
| 12.12.2012 21:15 |
|
Автор: Фоменко Ганна Григорівна, аспірант Донецького університету економіки та права
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
Постановка проблеми. Результативність діяльності підприємства залежить від ефективності управління виробництвом на кожному рівні створення готового продукту споживання. Витрати на соціальний захист працівників формуються в кожній категорії витрат: загальновиробничих, адміністративних, операційних, витрат на збут. Основними джерелами фінансування витрат соціального призначення є собівартість продукції та чистий прибуток. Прагнення оптимізувати витрати пов’язано з зростаючою роллю конкуренції та необхідністю зменшення собівартості продукції. Однак, економія на соціальних гарантіях працівників не сприяє суттєвій економії загальних витрат та провокує ряд соціальних так економічних проблем. Важливість витрат на соціальний захист потребує від суб’єктів господарювання комплексного підходу до оцінки структури витрат та визначення напрямів раціональної оптимізації.
Аналіз останніх досліджень. Витрати на соціальний захист працівників досліджуються переважно в структурі витрат на оплату праці, соціальних витрат та в контексті соціальної відповідальності бізнесу та соціальному розвитку підприємства. В роботах О.І. Пацули [3] та Т.О. Стрибулевича [4] досліджуються процеси обліку соціальних витрат підприємства, порівнюється досвід зарубіжних країн з вітчизняною практикою, запропоновані заходи удосконалення обліку і контролю соціальних витрат. Інші економісти серед яких В.М. Гриньова, М.М. Новікова та М.В. Боровик [2] зосередили увагу на соціальному розвитку підприємства в основі якого вирішення питань збільшення рівня соціального захисту працівників. Вплив соціального захисту на стан соціально-трудових відносин висвітлено в наукових працях Л.Л.Бунтовської, Д.И..Стрильченко, Е.А.Яковенко [1]. Результати дослідження підтверджують свідчать, що суперечності між керівництвом підприємства та працівниками виникає в наслідку низького рівня соціального захисту працівників та спричиняє соціальну напругу в колективі та призводить до з втратою робочого часу та коштів. Однак, незважаючи на певну опрацьованість проблеми обліку соціальних витрат, такі аспекти як облік, оцінка та управління витратами на соціальний захист досі не розкриті в науковій літературі.
Виклад основного матеріалу. Оцінка витрат підприємства в процесі здійснення господарської діяльності надає інформацію про структуру витрат, дозволяє контролювати їх ефективність та виступає базовим показником наступного планування та оптимізації. Загально визначеного підходу до оцінки витрат на соціальний захист працівників не сформовано. В наслідку недосконалості законодавства, відсутності регістрів обліку витрат, обов’язкової звітності про соціальні гарної підприємства та рівень соціальних витрат досить складно довести продуктивний характер згаданих витрат. Застосування оцінки витрат в процесі реалізації механізму управління витратами на соціальний захист працівників дозволить визначити ефективність кожної групи витрат соціального призначення та створити найбільш оптимальну їх структуру з подальшою капіталізацією.
Визначення реального рівня соціальної забезпеченості на підприємстві та отримання об’єктивних результатів оцінки витрат можливо при комплексному підході до вирішення соціальних завдань. Для всебічної оцінки доцільно використовувати не менше двох методів. При оцінці витрат на соціальний захист працівників можна використовувати метод співставлення індикаторів та соціологічного дослідження. Поєднання цих методів надає реальну інформацію про структуру витрат на соціальний захист, соціальні потреби працівників, попит на соціальні послуги та соціальне середовище на підприємстві. Відповідно до методу співставлення індикаторів витрати можуть бути оптимальними, допустимими та фактичними. Витрати вважаються ефективним, якщо фактичне значення знаходиться в межах оптимального та допустимого значення, для визначення ефективності групи однорідних витрат більшість показників повинні відповідати нормативу. Анкетування працівників дозволяє оцінити умови праці та відпочинку, структуру соціальних послуг та сформувати перспективні напрями забезпечення соціальних послуг.
Здійснення витрат на соціальний захист має мотиваційну функцію, що повинно збільшувати продуктивність праці та скорочувати плинність кадрів та втрату робочого часу. Оцінюючи витрати роботодавці визначають залежність згаданих показників від рівня витрат. Для суб’єктів господарювання найбільш продуктивними є витрат на навчання працівників, відновлення фізичних сил та духовний розвиток. Такі витрати завжди капіталізуються формуючи соціально-економічний потенціал, відповідно і додаткові вигоди. Метою подальших досліджень у ньому напрямку є удосконалення обліку витрат та пошук альтернативних варіантів забезпечення соціального захисту, який дозволить оптимізувати загальний рівень витрат та сприятиме їх капіталізації.
Список використаної літератури:
1. Бунтовськая Л.Л. Оценка состояния социально-трудовых отношений на металлургических предприятиях Донецкой области / Л.Л. Бунтовськая., Д.И.Стрельченко, Е.А.Яковенко // Вісник Донецького національного університету. – 2009. – №1. – С.60-65.
2. Гриньова В.М. Управління соціальним розвитком промислових підприємств: монографія/ В.М. Гриньова, М.М. Новікова, М.В. Боровик. – Х.:ХНЕУ, 2008. –160 с.
3. Сопко В.В. Бухгалтерський облік у підприємницькій діяльності / В.В.Сопко, В.Н.Пархоменко. – К.: Техніка, 1993. – 222 с.
4. Стрибулевич Т.О. Зарубіжний та вітчизняний досвід ідентифікації соціальних витрат в обліково-аналітичних системах / Т.О.Стрибулевич // Економічний аналіз. – 2010. – № 5. – C.186-188.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter