|
|
|
АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ У СФЕРІ ОПЛАТИ ПРАЦІ
| |
| 12.12.2012 01:06 |
|
Автор: Челоногова Дар’я Юріївна, студентка Дніпропетровської державної фінансової академії
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
Наша держава вже багато років прагне бути у складі членів Європейського Союзу, тому особливої важливості набуває одне з питань щодо вирішення цілеспрямованого забезпечення рівня та якості життєвих стандартів, що відповідають стандартам ЄС, подальше формування в Україні середнього класу, що гарантує стабільність та добробут суспільства. Існування розвинутої системи соціальних стандартів та гарантій є ознакою соціально спрямованої держави. Тому вивчення цього питання є досить актуальним.
Застосування системи соціальних стандартів на практиці допомагає регулювати рівень життя населення, запобігати небезпечній його поляризації за доходами, скорочувати бідність та повноцінно відтворювати робочу силу [4, С. 26].
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен член суспільства має право на працю, на безпечні і здорові умови праці і на заробітну плату, не нижче встановленого мінімуму. Кожен громадянин має право на працю, але реалізувати це право кожна людина повинна самостійно. Держава при цьому повинна створювати умови, необхідні громадянинові для повної реалізації своїх прав [1].
Згідно ст. 2 Конвенції МОП № 131 «Про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються», мінімальна заробітна плата має силу закону й не підлягає зниженню, а незастосування нього положення спричиняє застосування належних кримінальних або інших санкцій щодо відповідної особи чи осіб [2].
Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. До 2010 року держава не могла забезпечити пристойне життя своїм громадянам, оскільки в бюджеті просто не вистачало коштів на підвищення мінімальної зарплати до рівня прожиткового мінімуму. Як бачимо в таблиці початок 2010 року став визначальним для України, адже вперше рівень мінімальної заробітної плати визначений згідно прожиткового мінімуму для громадян. Але все одно рівень мінімальної заробітної плати в Україні не відповідає міжнародним соціальним стандартам. Навіть зрівняння прожиткового мінімуму (ПМ) і мінімальної заробітної плати (МЗП) у цей період не с ознакою наближення рівня оплати праці в Україні до стандартні розвинутих країн.
Таблиця
Порівняння мінімальної, середньої заробітної плати та прожиткового мінімуму в Україні
 Не слід допускати зниження мінімальної заробітної плати нижче за прожитковий мінімум та при цьому мінімальна заробітна плата по відношенню до середньої має складати 40-60 %, що відповідає показникам економічно розвинутих країн. В ряді країн, зокрема у США, мінімальна заробітна плата законодавчо визначається й регулярно переглядається. При цьому її величина постійно підтягується до рівня середньої заробітної плати [3, C. 40]. Наприклад, у США мінімальна заробітна плата становить 40—50% середньої.
Мінімальні розміри ставок заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою. У кінці 2010 року головою федерації профспілок України під час підписання Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових угод в Україні на 2010-2012 роки між урядом, роботодавцями і профспілками було заявлено, що мінімальна заробітна плата найближчим часом буде становити, як це є в Європейському Союзі, – не менше 45% від середньої заробітної плати по країні [5]. Як можна побачити з таблиці, тільки на початок 2010 року вона дійсно відповідала мінімальним вимогам ЄС (45%), але на кінець 2012 року вона складає лише 36% від середньої заробітної плати та є на рівні тільки 80% від 45% її розміру.
Можна зробити наступні висновки щодо соціальних гарантій в Україні: рівень мінімальної заробітної плати необхідно підвищувати до європейського рівня; треба прагнути не лише відповідності прожиткового мінімуму та МЗП, а й перевищення останнього над першим; необхідно чітко визначити мінімальне стійке співвідношення мінімальної заробітної плати та середньої заробітної плати в країні (хоча б 45% її рівня).
Список використаної літератури:
1. Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
2. Конвенція МОП №131 «Про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються» від 3 червня 1970 р. (Ратифікована Україною 01.03.2006).
3. Баланда А. Інститут мінімальної заробітної плати: світовий досвід встановлення та проблеми України/ А. Баланда, О. Варецька // Україна: аспекти праці. – 2005. – № 4. – C. 38-44.
4. Вітер В. Прожитковий мінімум у системі вимірів рівня життя населення України / В. Вітер// Україна: аспекти праці: Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. – 2010/1. – №1. – С. 26-36.
5. Мінімальна заробітна плата має становити 1063 грн. – профспілки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gazeta.ua/post/360710
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter