|
|
|
ДІЯЛЬНІСТЬ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ В УКРАЇНІ
| |
| 11.12.2012 11:03 |
|
Автор: Ковальчук Іванна Іванівна, студентка інституту економіки та менеджменту Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
|
|
[Секція 5. Банківська справа. Фінанси, грошовий обіг та кредит;] |
Усі держави мають певні зобов’язання щодо своїх працюючих громадян і осіб похилого віку, які не працюють. Оскільки діюча солідарна система в Україні є неспроможною задовольнити потреби населення в достойному пенсійному забезпеченні, актуальним постає питання розвитку недержавних пенсійних фондів (НПФ), які можуть стати оптимальним варіантом вирішення цієї проблеми в нашій країні. Важлива роль НПФ у розвитку економіки полягає не лише в наданні послуг у сфері додаткового пенсійного забезпечення, але і в забезпеченні інвестиційних потреб реального сектору економіки шляхом перерозподілу вільних фінансових ресурсів суб’єктів господарювання й населення.
Питання участі НПФ у реформування пенсійної системи досліджували такі вітчизняні науковці, як М. М. Бабірад, А. О. Бахмач, В. М. Геєць, І. Ю. Кондрат, Е. М. Лібанова, О. В. Мелешко, М. П. Шаваріна та ін. [2].
НПФ в Україні розпочали свою діяльність з 2004 р і є новими інститутами в економіці країни. НПФ – неприбуткова юридична особа, яка не може бути проголошена банкрутом та ліквідована згідно з законодавством про банкрутство. Відповідно до норм законодавства, НПФ створюються у формі відкритих, корпоративних і професійних пенсійних фондів [3].
Аналіз динаміки розвитку НПФ свідчить, що в 2011 р. в Україні функціонувало 97 НПФ, з них 83 – відкриті, які є доступними для усього населення, 9 – корпоративні та 9 професійні. Найбільша кількість НПФ в Україні була в 2008 р. – 110. Та незважаючи на зменшення загальної кількості НПФ у посткризовий період, кількість укладених з ними пенсійних контрактів постійно зростає. При цьому переважною більшістю учасників контрактів є особи вікової групи 25–40 років. У період з 2006 по 2011 р. частка активів НПФ у ВВП зросла від 0,022 % до 0,12 %, а інвестиційний дохід цих фондів зріс за цей же період з 0,004 % ВВП до 0,045% ВВП [2].
У цілому, як бачимо, спостерігається позитивна динаміка діяльності НПФ, проте в цій сфері залишається багато проблем. Основна з них, яка стримує зростання інвестиційного доходу НПФ, – незначний обсяг залучених пенсійних внесків для здійснення диверсифікації пенсійних активів у дохідні фінансові інструменти. Причиною проблеми є те, що для більшості українців НПФ залишаються невідомим явищем, а нестабільність економічної (в т. ч. банківської) системи підірвала останню довіру населення до фінансових установ. Саме тому з майже 21 млн осіб працюючого населення до НПФ залучено менше 2 %. Більшість тих, хто робить внески до НПФ – це юридичні особи, лише 4 % внесків до НПФ становлять платежі фізичних осіб [1].
Іншою проблемою є розподілення пенсійних активів, зокрема нестача фінансових інструментів, в які можна прибутково інвестувати накопичені в НПФ кошти. Структура вкладень накопичених пенсійних активів є дещо консервативною й направлена в основному на збереження пенсійних заощаджень громадян, а не на отримання інвестиційного прибутку. Переважними напрямами інвестування пенсійних активів є депозити в банках, облігації підприємств-резидентів України, акції українських емітентів і цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України. Можливо, в умовах нерозвиненості фінансового ринку в Україні така політика і є виправданою, проте вона суттєво уповільнює розвиток діяльності НПФ.
Для розвитку ринку недержавного пенсійного забезпечення в Україні ми пропонуємо такі заходи: розроблення комплексу заходів щодо інформування громадян про розвиток недержавного пенсійного забезпечення; забезпечення українців гарантіями повернення своїх внесків і створення механізмів їх захисту на підставі використання існуючого міжнародного досвіду; розмежування повноважень різних надавачів послуг НПФ і доступу до інформації щодо їх діяльності (за допомогою системи звітування та оприлюднення інформації); удосконалення нормативно-правової бази у сфері регулювання діяльності НПФ; розширення фінансових інструментів, у які НПФ можуть вкладати свої активи; розширення напрямів інвестування пенсійних активів за наявності сприятливих умов на фондовому ринку та макроекономічної стабільності; упровадження гнучкіших вимог до диверсифікації активів НПФ.
Отже, в умовах, коли солідарна пенсійна система не може забезпечити достойний рівень життя осіб пенсійного віку в Україні, важливого значення набуває розвиток діяльності НПФ, які займатимуться не лише пенсійним забезпеченням громадян, але забезпечуватимуть внутрішній ринок інвестиціями, які так потрібні сьогодні Україні.
Список використаної літератури
1. Демченко М. В. Сучасний стан та проблеми розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні / М. В. Демченко // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. – Вип. 20.9. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/20_9/161_Demczenko_NV_20_9.pdf
2. Електронна система оприлюднення інформації про діяльність недержавних пенсійних фондів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://npf.dfp.gov.ua
3. Про недержавне пенсійне забезпечення : Закон України № 1057-ІV від 09.07.2003 р. (станом на 31.12.2011 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1057-15&p=1326026073719239
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter