|
|
|
МОТИВАЦІЯ ЯК ЗАГАЛЬНА ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ
| |
| 10.12.2012 19:19 |
|
Автор: Андрущенко Наталія Олександрівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри менеджменту та адміністрування Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ; Бондарчук Наталія Анатоліївна, студентка факультету економіки і менеджменту Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ
|
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
Одним із найважливіших завдань менеджменту є створення механізму дії всіх ланок організаційної структури організації, який би забезпечував координацію діяльності працівників і заохочував їх до ефективного виконання заданих функцій згідно з визначеними цілями і завданнями. Таким механізмом є обґрунтована система мотивування, яка дає змогу цілеспрямовано впливати на поведінку людей відповідно до потреб організації [1].
Існують два підходи до вивчення теорій мотивації. Перший підхід ґрунтується на дослідженні змістовної сторони теорії мотивації. Такі теорії базуються на вивченні потреб людини, які і є основними мотивами їх проведення, а отже, і діяльності. До прихильників такого підходу можна віднести американських психологів А.Маслоу, Ф.Герцберга і Д.Клелланда. Другий підхід до мотивації базується на розподілі зусиль працівників і виборі певного виду поведінки для досягнення конкретних цілей. До таких теорій відносять теорію очікування, або модель мотивації по В.Вруму, теорію справедливості і теорію Портера — Лоулера [3]. Ознайомившись з їх роботами, можна зробити висновок, що мотивація — це найважливіший фактор підвищення ефективності діяльності усієї організації, адже процес діяльності організації можна добре спланувати і організувати, але якщо працівники цієї організації не відповідально ставляться до своїх обов'язків і не зацікавлені особисто у розв'язанні проблем і задач, що постали перед організацією, то результати контролю і підбиття підсумків не будуть втішними. Ми розділяємо думку Ф.Грецбера, що мотивація – це процес, за допомогою якого менеджер спонукає інших людей працювати для досягнення організаційних цілей, тим самим задовольняючи їх власні потреби [2]. Іноді мотивацію визначають як спосіб примусити людей робити те чого ви бажаєте. Але це визначення не є достатнім і цілком вірним. І крім того, страх перед керівництвом, або страх втратити роботу, це безумовно мотив, що спонукає, але набагато менш ефективний, ніж посилення у працівників почуття самостійності і здатності до творчості.
Отже, ми будемо вважати, що мотивація — це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукають до діяльності, задають межі і форми діяльності і спрямовують цю діяльність на досягнення певних цілей, а розуміння змісту мотивації — головний показник професійної майстерності доброго керівника організації. Знання про те, чому люди роблять те, що вони роблять — необхідна передумова для того, щоб допомогти їм реалізувати власні мотиви та попередити випадки, коли мотивації можуть викликати певні ускладнення. Жодна дія людини не відбувається без мотивації. Тому для успішного керування поведінкою людей у процесі їх трудової діяльності дуже важливо встановити, чому саме люди працюють, що викликає у них бажання і потребу працювати, чому одним робота приносить задоволення, а інші ставляться до неї байдуже.
У чому ж полягає значення мотивації для процесу управління людиною і підприємством в цілому? По-перше, мотивація сприяє виконанню і досягненню цілей організації. По-друге, мотивація сприяє задоволенню потреб людей. По-третє, мотивація, це один з факторів, який бере участь у створенні гарних людських взаємостосунків у колективі. По-четверте, мотивація, це один з факторів, що формує моральний дух підприємства, його культурні цінності, або, інакше кажучи, організаційну культуру. По-п’яте, мотивація, це можливість оцінити працю людей за допомогою винагородження [4].
Вплив мотивації на поведінку людини залежить від багатьох факторів і може змінюватись під впливом зворотного зв'язку зі сторони діяльності людини. Менеджер повинен забезпечити розвиток позитивних мотивів у співробітників, створити ситуаційне поле, яке спонукатиме кожного робити те, що від нього очікують. Робітники будуть працювати добре, якщо знатимуть, що компанія має на ринку міцні позиції, її діяльність — суспільно корисна, а місія — висока й гідна. В приємному колективі, атмосфері взаємоповаги та загальної готовності допомагати один одному персонал буде працювати не лише ефективно, але й з насолодою [2].
Підсумовуючи наведене вище можемо зробити висновок про те, що знання логіки процесу мотивації разом не дає суттєвих переваг в управлінні цим процесом. Адже слід пам'ятати, що процес мотивації кожної конкретної людини є унікальним і не завжди передбачуваним, завдяки різним мотиваційним структурам і різним ступеням впливу однакових мотивів на різних людей. Таким чином процес мотивації є дуже складним і неоднозначним.
Список використаної літератури:
1. Моргулець О.Б. Менеджмент у сфері послуг [Електронний ресурс] / О.Б.Моргулець. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/18651015/ menedzhment/motivatsiya_funktsiya_menedzhmentu
2. Стадник В.О. Мотивування у менеджменті [Електронний ресурс] / В.О.Стадник. – Режим доступу: http://library.if.ua/book/36/2439.html
3. Танкевич Р.Г. Мотивування як функція менеджменту [Електронний ресурс] / Р.Г.Танкевич. – Режим доступу: http://books.efaculty.kiev. ua/men/6/t7/1.html
4. Шкрабалюк Н.В. Мотиви та мотивація [Електронний ресурс] / Н.В.Шкрабалюк. – Режим доступу: http://ukraine-diplom.com/33/ 16248-motivi-ta-motivaciya.html
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter